Розділ: Оголошення – 5

Заява регіональних організацій НСЖУ

Заява регіональних організацій Національної спілки журналістів України Упродовж багатьох років національні інформаційні ресурси свідомо і цілеспрямовано руйнували. Сприяла цьому, на жаль, і політика державних органів, завданням яких мав би бути розвиток національного інформаційного простору. Не зайняли належної наступальної позиції щодо захисту національної преси, радіо і телебачення і професійні журналістські організації. Це так, і це, як…

Докладно...

Маловідомі, але правдиві історії про село Караван Нововодолазького району Харківської області

Про розкуркулення та арешти, про вчителів та доносчиків; про роботу за трудодні та про те, як лише хитрощами вдавалося отримати паспорт, коли в колгоспі документів не давали; про те, як переорювали дороги, щоб люди не тікали з села та про багато інших історій згадує Михайло Григорович Власенко (1946 р.н.), котрий з діда-прадіда мешкає в селі Караван Нововодолазького району Харківської області.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Караван #Нововодолазький_район #село #села #Нова Водолага #куток #Абісінія #затоплені_села #Власенко #МихайлоГригоровичВласенко #Харківська область #хутір #хутори #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
ПОКАЗАТИ МЕНШЕ

Докладно...

ЗАХИСТИМО ХАРКІВСЬКИЙ ТЕАТР МУЗКОМЕДІЇ ВІД ВАНДАЛІВ!

Харківська міська рада прийняла рішення про знесення відомої в Харкові пам’ятки архітектури початку ХХ століття — приміщення Харківського театру музичної комедії (Театр-цирк “Муссурі”) відомого українського архітектора Б. Корнієнка, за адресою: вул. Благовіщенська, 28. В цьому театрі свого часу виступали такі видатні митці як Федір Шаляпін, Володимир Маяковський, Георг Отс, Володимир Висоцький, Андрій Миронов та багато…

Докладно...

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...

IV Всеекзархальна проща Харків – Покотилівка 2019 р. Б.

Запрошуємо на спільну молитву за мир, єдність та любов в українському народі! > Вже 4 рік поспіль ми зростаємо та удосконалюємо наше паломництво! У прощі задіяні молодь, духовенство та велика кількість парафіян нашого Екзархату. Під час прощі ми молимося та жертвуємо наші зусилля за мир та єдність в Україні. Тому не лишайся осторонь, ходімо з нами! •…

Докладно...