Нині мало хто знає, що з німецькими військами, які 1943 року відступали з Харкова, добровільно пішли тисячі й тисячі харків’ян, яким життя поза комуністичним режимом видалось безпечнішим, ніж перспектива знову стати радянським громадянином. Біженці згодом опинились на Заході, головно в США. Серед було чимало науковців та митців. Микола Француженко теж народився радянським громадянином, але закінчив свій земний шлях у США переконаним українським націоналістом, видатним діячем нашої діаспори та знаним журналістом і письменником. Щоправда, його дорога у вільний світ була іншою — через Харківський медичний інститут до Червоної армії 1941 року і через німецький полон до дивізії “Галичина” року 1944; по закінченні радянсько-німецької війни — британські табори для військовополонених в Італії, багаторічна праця на Радіо “Свобода” та “Голос Америки”, якому саме Микола Француженко надав слобідського акценту, надаючи ефір українським письменникам-емігрантам, колишнім харків’янам. Микола Француженко також був активним діячем Української Православної Церкви в США і зберіг живу пам’ять про першого українського Патріарха Мстислава й передав його документи до Харкова. …
Харківські мазанки — це бренд Харкова. Вони увічнені і в творах професійних художників, наприклад класика Петра Левченка, і творах художників-аматорів. В залізобетонній забудові та в приватному секторі сучасного Харкові донині збереглись традиційні мазанки.
Про історію харківських мазанок, про їх дослідника Стефана Таранушенка, про звичаєвість та народний побут Слобожанщини розповідає директор етнографічного музею “Слобожанські скарби” ім. Гната Хоткевича Михайло Красиков.
У фільмі зняті найкращі зразки харківських мазанок, які ще збереглися на Іванівці та Лисій горі. На Холодній горі зберігся унікальний куточок старовинного Харкова з кількох мазанок. На Новоселівці є практично неушкоджена автентична класична мазанка. Автори фільму пропонують бодай зареєструвати харківські мазанки як пам’ятки архітектури місцевого значення.
Михайло Красиков свого часу організував фотомистецьку виставку про харківські мазанки, яка мала великий успіх. Зникнуть харківські мазанки — Харків втратить своє українське обличчя. …
Журавлівка — найстарший козацький історичний район Харкова. Він буквально оповитий легендами. Дві з них — про міфічного козака Харка та засновника слобожанського шляхетського роду Квіток — Андрія звучать у фільмі.
Де-не-де на Журавлівці проглядаються глинисті виступи — типові ознаки слобожанського краєвиду, які можна помітити і на Білгородщині, Курщині та Воронежчині. Головною вулицею козацької Журавлівки, колишньою старою московською дорогою, і сьогодні можна доїхати до тих нині російських, але споконвічних українських етнічних територій.
Козак Харко та Андрій Квітка колись оселились на Журавлівці біля Білгородської козацької криниці. Але її остаточно знищили вже на початку ХХІ століття. Десять років перед тим українське товариство Харкова намагалось перетворити Білгородську козацьку криницю в пам'ятне місце. Громадська діячка та письменниця Валентина Овод розповідає про ті події, а також про їх ініціатора — краєзнавця Івана Саратова.
Історичне середовище козацької Журавлівки вже практично втрачене. Але автори фільму плекають надію на відновлення Білгородської козацької криниці. …
Визнаний за життя класик української радянської літератури Олесь Гончар вважав Харків рідним містом. Тут він навчався, звідси він пішов на фронт, тут він сидів в тюрмі. Здавалося б, в Харкові чимало завулків, пов’язаних з його іменем. Але їх майже не залишилось. Ми пройдемо Харковом доріжками героїв романів Олеся Гончара, пошукаємо Толкачівку – місце студентської молодості…
Невідомо з яких причин про харківську вулицю Полтавський шлях згадують тільки з негативом — як брудну, гамірну та малоцікаву. Ми ж хочемо співати дифірамби Полтавському шляху, де колись відбулась найнезвичайна акція протесту в Харкові, де дивом зберглись легендарні будинки. Ми хочемо проспівати дифірамби знаменитим мешканцям Полтавського шляху — письменнику, музиканту-бандуристу і революціонеру Гнату Хоткевичу та…
Полтавський шлях — вулиця Харкова, яка споконвіку показувала харків’янам, та і всій Україні шлях історичного поступу: на схід вона закінчується глухим кутом, а на захід, якщо нею їхати, весь час нікуди не звертаючи, можна через Полтаву, Київ та Львів дістатись до Атлантичного океану. Втім, і поруч Полтавського шляху, поки не рушили до Європи, є на…
Саме в харківському районі Іванівка народився місцевий пролетаріат. За радянських часів цей факт зробили предметом особливої гордості, але все, що применшувало ту гордість, старанно замовчували та нищили. Але за бажання на Іванівці можна знайти згадки про письменника Аркадія Любченка та офіцера-історика Євгена Альбовського, посміятися над курйозами щеплення пролетарської гордості й побачити кінець ватно-пролетарського періоду.…
Харківський район Сортировка, тобто залізнична станція Харків-Сортувальний — навіть не завулок, а задвірок, околиця великого міста. Але промислова Сортировка водночас — Ельдорадо для пошуковців-краєзнавців, бо ж ніхто ніколи нею не цікавився. Вигадана за радянських часів історія про пересадку Пушкіна на Сортировці мусила задовільнити зростаючі культурні потреби місцевого пролетаріату. Проте навіть поверхове зацікавлення справжньою історією переконало:…
Жоден з харківських історичних районів не має такої легендарної слави як Холодна Гора. Десятки письменників оспівували Холодну Гору в своїх творах, десятки митців жили на Холодній Горі, а тих знаменитостей, хто просто перебував на Холодній Горі, не перелічити. Попередні покоління дбайливо знищували все, що пов’язане з історичним минулим Холодної Гори, але її історія продовжує жити…
Холодногірська тюрма — єдиний об’єкт в місті Харкові, де можна всерйоз говорити про примирення на грунті історичної пам’яті. В ній сиділо так багато людей, в тій чи іншій мірі причетних до творення української історії, що огорожу навколо Холодногірської тюрми можна було б спорудити винятково з меморіальних дошок. Що значить Холодногірська тюрма для України і для…
Прогулянка величезною і занедбаною територією колишнього радянського авіаційного училища на Холодній Горі несподівано для глядача відкриє імена та вчинки здавалось б, давно забутих, а іноді й взагалі невідомих в Харкові персонажів української історії: Григорія Коссака, Юрка Тютюнника, Івана Власовського; нагадає про навчальні заклади, які там містились. Автори фільму спробують по-іншому подивитись на трагічну постать поета…
Відеоекскурсія розповідає про основоположника сучасної української літератури, видатного українця і знаменитого харківця Григорія Квітку-Основ’яненка. Він віддав всі свої сили для Харкова, та не думав і не гадав, якою буде подяка нащадків-харківців. Нащадки подбали, щоб без сліду зникла квіткінська садиба, а відтак і не було музею письменника. Якщо і встановили йому пам’ятник, то ненадовго, а оспівана…
Владислав Проненко в третій серії циклу “Харківські завулки” запрошує всіх бажаючих відвідати харківську околицю — Лису гору. Вона не так оповита легендами та історіями, як її посестра — гора Холодна. Але і на Лисій горі ви дізнаєтесь про знаменитого купця-одкупщика Кузіна, мільйонера Івана Геращенка, а найголовніше — пройдете стежками Григорія Сковороди, побуваєте на вулицях Сковородинівській…
Харків Юрія Шевельова: мандрівка до місця народження найбільшого в ХХ столітті українського науковця-гуманітарія, до будинку, де він жив, до університету, де він вчився і викладав. Як примушували зізнатися в колабораціонізмі Юрія Шевельова і як нині в Харкові бережуть пам’ять про нього. Розповідь професора Ігоря Муромцева про Юрія Шевельова, про його відвідини рідного міста в 1990-х…
Коротка відеоекскурсія вулицею Харкова, де колись була одна з двох барокових церков міста. Вулиця, яку сплюндрували радянські архітектори і де побувала полум’яна більшовичка. На Конторській знайшла притулок знаменита російська художниця Зінаїда Серебрякова і жив український націоналіст Микола Міхновський.…
