Основа новітніх Збройних Сил України — це не сучасна техніка, і не забезпечення за світовими стандартами. Це — люди залізної волі, грамотної офіцерської думки та міцної життєвої позиції. Такі, як герой цього матеріалу.

25 травня 2014 року. В цей день розпочалось зовсім інше життя для командира другого механізованого батальйону з позивним «Ескадрон». Саме цього дня він потрапив на війну в складі зведеної роти на бронетранспортерах. Спочатку його рота була призначена для несення служби на одному з блокпостів. Хлопці впоралися із завданням більш ніж на «відмінно». Організували службу так як належить, за всіма законами і правилами. Власне тому командування вирішило спробувати їх і у якості розвідників під час чергового рейду.

Згодом підрозділ цього офіцера звільняв від загарбників один із ключових пунктів нашої оборони — населений пункт Піски, який, власне, і допомагав тривалий час утримувати. За бойові досягнення офіцера було підвищено до комбата. І не даремно, адже свій талант військового керівника «Ескадрон» продемонстрував у реальних бойових зіткненнях.

Скромний і небагатослівний, він не охоче розповідає про свої бойові досягнення, вважаючи, що все це звичайна військова чоловіча робота. Тому про свого комбата мені розповів командир 93 окремої механізованої бригади полковник Олег Мікац.

— Щоб пояснити вам, який це офіцер, скажу: він у складі роти, маючи кілька БТРів, зумів зібрати і згуртувати людей, та попри все провів якісне бойове злагодження. І перший важкий бій прийняв ще під Красноармійськом, коли «кадирівці» несамовитою атакою намагались вибити наші війська. До честі сказати, що ту операцію «Ескадрон» розробив і виконав дуже грамотно, — зазначив командир.

Тоді перед підрозділом нашого героя стояло завдання захопити один із ключових блокпостів противника. Таким чином було б розблоковано важливий шлях для наших військ, а ворога було б замкнуто в оперативний котел. Наші бійці, користуючись тактикою скритого бою, підійшли до ворожого блоку непоміченими. Зайнявши його, почали укріплятись. І чи не одразу по них почали «працювати» снайпери. Однак і снайперську навалу вдалось загасити. Потім було відбито кілька прямих атак на блокпост, і коли ворог зрозумів, що тут він програв, наші бійці помітили з десяток «Джипів» з бойовиками, які відступили від своїх позицій.

Про своїх бійців комбат «Ескадрон» каже так: «Ми всі люди, і всі зроблені, як то кажуть, з одного тіста. Та „залізними“ є ті, в кого залізні нерви. І зважаючи на це, в моєму підрозділі — найкращі солдати АТО».

— Я вам скажу, що в реальному бою все залежить від командира. Якщо командир розмазня, такі в нього і підлеглі. А якщо командир веде за собою, показує, що він чоловік, то і підлеглі в нього мужні люди. Завжди стоять на передовій як цвяхи. Навіть у найважчих місцях, — підсумував полковник Олег Мікац.

Дома «Ескадрона» чекають дружина і дитина. Вони знають, де і чим займається їх тато та чоловік. Звичайно, вони хвилюються і моляться за нього, адже одного разу мужнього комбата вже було поранено. І хоч він намагався приховати своє перебування в шпиталі, серце дружини викрило правду. Тепер «Ескадрон» каже, що після повернення замовить дружині ще двох синів. Щоб був за ним не лише комбат, а ще й командир роти та командир взводу.

Передова інформаційна група Міноборони України