– Мій син – контрактник, він захищає Україну. Воює син – повинен піти на війну і батько, – говорить боєць мотопіхотного батальйону 55-річний Олег Бандурченко з міста Вільногірськ, що на Дніпропетровщині.
Чоловік вважає, що сидіти вдома і відправляти в АТО молодь – не правильно. Тому, вирішив показати приклад іншим батькам. Олег відновився на військовому обліку і пішов добровольцем у батальйон територіальної оборони.
– Коли нашу команду відправляли із комісаріата, офіцер запитав чи є серед нас добровольці. І одна молода людина відповіла, що ми всі такі, адже взяли повістки та без примусу, особисто прийняли рішення, і за першим покликом прийшли виконати свій обов’язок, – пригадує боєць Бандурченко. І додає, що є люди, які хочуть захищати Батьківщину, а є такі, хто бажає лише користуватися нею.
Разом з бойовими побратимами він переконаний, що зараз тут, в Донбасі, вони ціною власного життя і здоров’я роблять усе можливе, щоб кровопролиття не дійшло до їхніх рідних домівок.