«В Донбас ввалилася сволота – підступна путінська орда!..»

На святкуванні 201-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка в Сєвєродонецьку до мене підійшла жінка пенсійного віку й подала власні вірші, написані на злобу дня, — повідомляє керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль – Оприлюднюю їх на своєму сайті.
Додам лише, що авторка – корінна мешканка Донбасу.

Українському солдатові

Ти не маєш статків, ні багатства,
Навіть зброї справжньої нема,
Та борониш рідну Україну,
Знаєш, що вона для нас – одна.

Юнаки і старші чоловіки
Захищають матінку свою.
Боже милий, дай нам більше сили,
Щоб розбить московськую орду.

Пресвятая Діво, наша мати,
Сохрани життя їм, захисти,
Заступи від «смерчів» і від втрати,
Всю ворожу силу відведи.

Увесь світ здригнувся від страхіття,
Бачать всі, що витворяє кат:
Позбирав усі нечисті сили,
Щоб громить міста, вбивать солдат.

Завидюща путінська потвора
Наче чорт у пеклі вертепить,
А орел, як покруч двоголовий,
Приміряє, щоб ще прихватить.

Він напився в нас людської крові,
Бандюків пригрівши під крилом,
Розбрехався, наче той собака,
Увесь світ назвав його х…йлом.

Людоньки, скажіть потворі «Досить!
Більше не відступим ні на крок!»
На могилу виділим два мтери –
Україна дасть тобі урок!

Розплющуй очі – оглянися…

Тут не стріляє брат у брата,
Не громадянська в нас війна –
В Донбас ввалилася сволота –
Підступна путінська орда!

Солдат наш захища Вітчизну,
Всю Україну, весь Донбас,
А терорист вбива за гроші,
Він хоче винищити нас!

Який він брат, коли вбиває
«русскоязычных» земляків?
Вже сучий син дійшов до того,
Що сипле «гради» на батьків.

Який він брат, коли зриває
Державний прапор і герби?
Коли волочить триколори?… –
Йому не змить тої ганьби!

Який, він брат!? Продав він душу
Дияволу чи сатані,
Він нищить все, що українське,
Не брат, не брат він є мені!

Хіба він брат!? Він відцурався
Своєї мови і землі.
Він каїн, зайда, він чужинець!
У нас нема йому рідні!

Це ворог наш, душе продавець,
Не був ніколи братом він!
А ви, «Укропчики», держіться,
Від нас – доземний вам уклін!

Речівки (кричалки)

Хто крокує?

Хто крокує пораненьку,
Захищає батька, неньку?
(всі) Так, це – ми, так, це – ми –
українські вояки!

Хто Вітчизну захищає
І ворога зневажає?
Так, це – ми, так, це – я –
рідна армія моя!

Хто із «градів» в нас стріляє
І бандитів засилає?
Так, це – він, це – воно –
всьому світу він «х…йло»!

З «бетеерів» хто стріляє?
Та Господь нам помагає!
Путін – злодій, Путін – хам
України не віддам!

Речівка для фанатів

Раз, два, три
Чотири, п’ять!
Війшов Путін грабувать!
Як нам бути?
Що зробити?
Треба злодія зловити.
Поламаєм руки, ноги,
Щоб забув до нас дороги.
Голову йому знесем,
А у митний не підем.

Лівий берег, правий – разом,
Не лякай російським газом,
Не чіпай ти наш Донбас,
Відчепися ти від нас!

Раз, два, три
Чотири, п’ять!
Мусиш, Вово, лахи взять.
Забирай всіх непутящих:
Своїх зеківв і гулящих,
Кади рівців позбирай –
в свою «матушку» тікай!

І не дуйся ти тепер –
не вернеш есересер.

Слава Україні!
Героям слава!
Українська ми держава,
За футбол ми вболіваєм,
Україну прославляєм.

Схід і Захід завжди разом,
Подавися своїм газом,
Нас не купиш за бабло,
Вова Путін, ти – хамло.