Артилерист Михайло Гончар – мешканець невеличкого містечка Болехів, що у Івано-Франківській області. Він планував свою долю зовсім не так, як вона складається. В майбутньому, прикарпатському юнакові, бачився будинок, дружина і як мінімум п’ятеро дітей – “ Щоб в хаті не було сумно”, – усмішкою додає Михайло. Та прийшла повістка на мобілізацію. І він не вагаючись зібрав речі та пішов в армію. В зоні проведення АТО, хлопець вже відбуває другу ротацію. Він навідник однієї з потужних гармат. Приймав участь у багатьох артилерійських дуелях та бойових виїздах.
Зараз ми відійшли на нові позиції, – говорить Михайло Гончар. – Цей відпочинок використовуємо, щоб почистити та обслужити свою техніку. Якщо ворогу здасться, що наші підрозділи на передовій беззахисні, то великокаліберні “подарунки” від мене і моїх товаришів російські «мордорівці» отримають раніше ніж сподіваються.
Михайло вважає, що справа чоловіка в мирний час пильнувати родину, а у воєнний — державу. А боягузам радить боятись не військкомату, а тих солдат, що після нашої перемоги повернуться додому і спитають у “косарів” де вони були і що робили, коли Україна боролась за свою державність.