Одесит Сергій за півтора року військової кар’єри рік прослужив в АТО. Він контрактник, механік-водій БМП-2. У свої двадцять Сергій пізнав ціну людського життя та зрозумів що таке чоловіча дружба.
Зараз підрозділ солдата утримує позиції поблизу одного з ключових населених пунктів неспокійного краю. Воїни вже понад 6 місяців обороняють від російсько-терористичних угрупувань важливий рубіж. Чисте поле стало для них домівкою: окопувалися ще коли землероби тут збирали урожай, потім завіяло снігом, а сьогодні на полі з чорної землі пробиваються зелені паростки.
Військовослужбовець розповідає, що їх час від часу обстрілюють. Зараз стало трохи тихіше, але пильності ніхто не втрачає. Чистять зброю, обслуговують техніку.
По черзі особовий склад відпускають додому в короткочасні відпустки. Хлопці переконують, що повертатися додому дещо незвично і навіть дико.
— Ми вже звикли до польового устрою життя. Тут я з людьми, які розуміють мене, я розумію їх, — додав Сергій.
Водночас наш герой не розриває зв’язків зі своїми колишніми однокласниками і друзями. Товариші-одесити, між іншим, пишаються солдатом: оскільки більшість його однолітків зараз навчаються, Сергій чи не єдиний, хто з його оточення сьогодні є учасником АТО.

Прес-центр штабу АТО