Сьогодні, 7 квітня, Президент Петро Порошенко взяв участь у презентації Суспільного мовлення та публічно поставив підпис під Законом про суспільне телебачення та радіомовлення.

«Це той закон, якого Україна чекала 23 роки. То у влади не вистачало волі, то майже завжди не було бажання цим займатися, бо влада завжди хотіла контролювати медіапростір і вважала, що ввести суспільне телебачення – це просто випустити джина з пляшки. Це – та ціна, яку влада має платити за демократію», – заявив Президент.

Глава держави відзначив, що депутати, проголосувавши за цей закон, дали можливість відкрити нову сторінку свободи слова в Україні. «І в мене ніколи не було сумнівів – суспільному телебаченню так», – наголосив Петро Порошенко.

Президент зазначив, що він особисто дуже залежить від інформаційного середовища і, повертаючись додому уночі, півгодини приділяє перегляду інформаційних ресурсів в інтернеті. «Я вважаю себе дуже добре поінформованою людиною. І коли я дивлюсь телебачення, або слухаю радіо, або дивлюсь інтернет, я не можу сказати, що зі всім згоден. Інколи я вважаю, що і сюжети подаються не об’єктивно, і інформація не завжди точна. Але ми маємо звикати жити в цьому середовищі. Я гордий тим, що за багато місяців своєї президентської діяльності я ніколи нікому не подзвонив і не сказав, подобається мені чи ні той або інший сюжет», – сказав Петро Порошенко.

Глава держави нагадав слова, які приписують Вольтеру: «Я не згоден з жодним словом, яке Ви кажете, але готовий померти за ваше право це говорити». «Я на багато що готовий, щоб зберегти свободу слова і демократію в Україні», – заявив Петро Порошенко.

«Я впевнений в тому, що це дитя, яке народжене від двох майданів – Майдану помаранчевого і Майдану Гідності, – у нього все буде добре», – зазначив Глава держави. За словами Президента, у українських журналістів залишаються лише два обмеження – «це муза, бо не до всіх вона приходить, і Закон, якого треба дотримуватись».

«Від Першого національного – до Бі-Бі-Сі», – поставив завдання Президент перед нинішнім керівником Першого національного телеканалу Зурабом Аласанією.

При цьому Президент зазначив, що, підписавши закон, направить до Парламенту свої пропозиції. «Мені не подобається, що в раді, яка буде призначати керівництво, є політики. Я вважаю, що їм там нема що робити», – заявив він. За словами Президента, політики мають зробити останній крок щодо незалежності суспільного телебачення і дати можливість формувати керівництво громадським організаціям, журналістам, «щоб вони самі несли відповідальність і за якість, і за неупередженість, і за незалежність і від політиків, і від толстосумів». «Це також є процес деолігархізації нашого суспільства», – зазначив Президент.

Глава держави відзначив, що цей день фактичного початку роботи Суспільного мовлення співпав зі святом Благовіщення. «Це добра звістка і для України, і для світу», – сказав Президент і привітав усіх присутніх зі святом. «Благовість – це завжди надія. На добро, на спасіння, на те, що правда переможе! А правда з нами, і Господь Бог з нами. Я бажаю всім, щоб життя складалося так, щоб приносило якомога менше поганих новин, нехай і об’єктивних, і якомога більше хороших, по-справжньому благих. Слава Україні!», – заявив Президент.

Промова Президента України на презентації Суспільного мовлення

Високодостойні пані і панове,

Дорогі журналісти!

Що для нас є свобода слова? Ключовий елемент демократії!

За що Український народ боровся і під час Помаранчевої революції 2004-2005 років, і під час Революції Гідності у 2013-2014 роках? За європейське майбутнє України. Чи можливе європейське майбутнє України без свободи і демократії? Неможливе! А чи можливі свобода і демократія усієї Європи, за яку сьогодні боряться на Сході України українські воїни, без свободи слова? Теж неможливі!

Я можу сказати, що я особисто дуже залежу від інформаційного середовища. Арсеній Петрович радить мені не дивитися у Фейсбук, особливо вночі. Я не можу себе стримувати. Коли повертаюсь додому о другий-третій ночі, дивлюсь інтернет, дивлюсь інформаційне середовище. Чи щасливий я, коли читаю все, що там пишуть, особливо коментарі? Не дуже і не завжди.

Я вважаю себе дуже поінформованою людиною. І коли я бачу, або слухаю радіо, або дивлюсь інтернет, я не можу сказати, що я з усім згоден. Інколи я вважаю, що і сюжет подається не об’єктивно, і інформація – не завжди точно, але ми маємо звикати жити в цьому середовищі. Я гордий тим, що за багато-багато місяців своєї президентської діяльності я нікому й ніколи не подзвонив і не сказав, чи подобається мені той чи інший сюжет.

На пам’ять приходять слова, які приписують великому Вольтеру. Саме приписують, бо насправді ці слова були вигадкою одного з його біографів: «Я ненавиджу все, що ви кажете, але я віддам своє життя за те, щоб ви мали право це робити». Відверто кажучи, я не можу сказати, що я піду аж так далеко, але я багато на що готовий для того, щоб зберегти свободу слова і демократію в Україні.

Закон про суспільне телебачення і радіомовлення України, точніше про внесення змін. Я думаю, що Україна чекала цей закон 23 роки. То у влади не вистачало волі. А у влади завжди не було бажання цим займатися, бо влада завжди хотіла контролювати медіапростір і вважала, що створення суспільного мовлення – це просто випустити джина з пляшки. Ні. Це теж та ціна, яку влада має платити за демократію!

З вашого дозволу, я, знаючи про те, що сьогодні готується ця фантастична презентація суспільного мовлення, прийняв рішення влаштувати «автограф-сесію». На ваших очах, як і на очах усієї України, я прийняв дуже непросте для себе рішення – підписати цей закон.

Треба підписувати, бо без цього ми не побудуємо демократичну Україну, і мені приємно, що усі народні депутати, які віддали свої голоси за цей закон, зробили можливим відкрити нову сторінку для свободи слова в Україні.

Відкрию вам таємницю, і Уряд надіслав підтримку цього закону за підписом Арсенія Петровича. І в мене ніколи не було сумніву.

Друзі, суспільному телебаченню – так!

Я впевнений в тому, що це дитя, яке народжено від двох майданів – Майдану Помаранчевого і Майдану Гідності, – у нього все буде добре. Процес суспільного телебачення лише тільки починається. Але я впевнений, що з українськими талантами, з талантами українських журналістів, коли тепер вони будуть мати лише два обмеження, обмеження все ж таки залишаються, – це муза, і вона не до усіх приходить, і це Закон, в тому числі, закон про суспільне мовлення, якого треба дотримуватися.

Зараз ми починаємо дуже цікаву і дуже обнадійливу дорогу – від Першого національного до Бі-Бі-Сі. Я дуже сподіваюся, що й новини будуть об’єктивнішими і цікавішими, і професіоналізму буде більше.

Чи можу я сьогодні обійтися без критики? Ні, не чекайте цього.

Чому я вагався з підписання закону? Мені не подобається, що в раді, яка буде призначати, є політики. Я вважаю, що їм там нема що робити! І керівники фракцій, які будуть зараз формувати керівництво мовника, – це тимчасове явище.

Я не виключаю того, що надішлю до Парламенту свої пропозиції, підписавши закон. Думаю, що політики мають зробити останній крок щодо незалежності суспільного телебачення і дати можливість формувати керівництво громадським організаціям, журналістам для того, щоб вони самі несли відповідальність і за якість, і за неупередженість, і незалежність від політиків і від товстосумів. І це також є процес деолігархізації нашого суспільства.

Я впевнений, що ми будемо твердо йти цією дорогою.

Дуже приємно, що сьогоднішня церемонія співпала з Благовіщенням. Я думаю, що це дуже добра звістка і для України, і для світу. Дозвольте привітати всіх тут присутніх. Дуже дякую за оплески і підтримку. І дозвольте мені, користуючись прямою трансляцією, що в тоталітарних режимах неможливо, – привітати всю країну з цим великим християнським святом. Бо Благовіст – це завжди надія, надія на добре, надія на спасіння, надія на те, що правда переможе. А правда з нами і Господь Бог з нами, з нами усіма!

Я бажаю всім, щоб життя приносило нам менше поганих новин, навіть й об’єктивних, і якомога більше хороших, по-справжньому благих!

Слава Україні!

Джерело