Днями відбувся круглий стіл двічі очільника СБУ Валентина Наливайченка із учасниками Літньої школи журналістики газети «День».

Після свого дводенного візиту до Сполучених Штатів Америки Валентин Наливайченко написаву себе на «Фейсбуці»:

«Завершуючи своє бліц-перебування у Вашингтоні, взяв участь у закритих слуханнях у комітетах в закордонних справах палати представників та Конгресу США щодо збройної агресії Росії проти України, участь у яких не зміг взяти 16 — 17 червня цього року з відомих вам обставин. Маю сказати, що це була дуже фахова і предметна двогодинна дискусія, зосереджена на трьох темах: усі аспекти гібридної війни, яку веде Росія проти України, створення Міжнародного трибуналу для покарання винних у збитті MH17 та дієва допомога Україні з боку США у протидії агресору. Цікавила американських партнерів і така, на жаль, «українська тема», як корупція. Поряд із агресією вона є викликом номер один для України… Важливо, що США підтримують громадські платформи та ініціативи в боротьбі з цим злом!».

Найактуальніше з сказаного п. Наливайченком – про боротьбу з корупцією – наводимо у цій статті.

Як відомо, одним з досить широко обговорюваних елементів політики нинішньої влади у антикорупційній сфері є так звана «деолігархізація». Наливайченко вважає, що люди, які знаходяться при владі мають почати цю процедуру з себе.

«Якщо ми поговоримо про людей у владі. «Деолігархізація» — красивий термін, який найсерйозніші люди країни повторюють на найвищому рівні вже багато місяців. Яка дефініція олігархії? Це політичне, економічне, цинічне та безконтрольне панування монопольної групи бізнесу. І хто постійно твердить про це? Люди, які до цього часу мають чималий бізнес. Люди, які досі використовують офшорні рахунки у владі. Якщо ви вже молодим і освіченим людям говорите про те, що, «йде деолігархізація», так почніть тоді з себе. Припиніть економічне і політичне панування монопольної групи у владі та бізнесі. І тоді знайдеться ключ для боротьби з корупцією».

Щодо поточної ситуації у «великій політиці» України, Валентин Наливайченко, зокрема заявляє, що ситуація дуже нагадує ту, яка склалася за часів Януковича.

«В політиці знову панує брехня, і це після другого Майдану, знову панує бажання прийти до влади, щоб використати її в особистих цілях. Дехто з народних депутатів вже нового парламенту до цього часу використовує офшорні рахунки. Ці люди живуть у тиждень на півмільйона доларів. А на скільки живе в тиждень зона АТО? На таку ж суму. Скільки проектів можна було б профінансувати, якби ці гроші не було відмито, вкрадено з економіки держави?»

При цьому той період у часі, який наразі переживає наша держава Наливайченко називає часом величезних трансформацій українського суспільства, кажучи що в Україні розпочався так званий generationshift — зміна поколінь.

До того ж, він навів приклад Фінляндії, у якій, як відомо, відбудова країни після так званої Зимової війни у боротьбі з агресивною політикою СРСР навіть після втрат частини своєї території почалася  із культивування здорового національного егоїзму і правдивої історії. Сьогодні це як ніколи важливо у тому числі і з точки зору боротьби з кремлівською пропагандою, важливою частиною якої є спекуляція та відверте перекручування відомих історичних фактів. Наливайченко також зауважив, що у сучасній Фінлянді вчать майбутніх громадян, як потрібно будувати суспільство. «У них немає вибору між тим, чи ти будеш працювати, чи тобі дадуть можливість будувати корумповані схеми».

При цьому, наводячи приклад «здорового» націоналізму, використання «модних» сьогодні іноземних фахівців-управлінців, Наливайченко зауважив наступне:

«У Фінляндії та США існує внутрішня селекція на рівні держави. Якщо ви — талант, і написали чудове есе в американській школі, то воно зразу стає відомим. Ваше прізвище й есе починають бути не просто відомими — вам пропонують практику. Ви самі не усвідомлюєте те, як держава вас веде. Я це по власній доньці помітив. Незалежно від того, що вона дочка іноземного дипломата, вона потрапляє у конвеєр, вибудуваний державою. Це стосується будь-якого проекту, бо державна машина заточена на таку підтримку.

Пригадаймо Грузію. Її перші перетворення насправді були успішними. 2004—2006 роки — хто прийшов у Грузії до влади? Не іноземці, не люди з попереднього політичного середовища. Прийшли міністри віком по 25—27 років. Саме молоді грузини, з помилками і без помилок, змінювали власну країну. Важливо, що це були люди здебільшого із західною освітою. Навіть Казахстан обрав цей шлях. Авторитарний лідер Назарбаєв  із самого початку пішов на те, щоб свою молодь відправити за кордон, навчити її та повернути для праці на Батьківщину. Зараз вони використовують цей ресурс. Натомість у нас подібної практики не було. У нас же беруть іноземців. Утім, думаю, що жодна країна ще не показала позитивного досвіду, коли іноземці замість тебе зроблять твою роботу. У ролі радників — можна, і навіть треба. Одна справа, коли для реформ запрошують радників за їхні ж гроші. В Грузії так було. Із величезних європейських і американських фондів фінансували іноземних радників. Однак жодного американського чи нідерландського міністра в уряді не було. А що у нас відбувається? Призначають же не тільки керівника-іноземця — він ще за собою тягне заступників. Звідки? Не з української ж молоді. Він бере своїх знайомих, колишніх заступників. Як наслідок, уже десятки людей в українській владі займають місця українців. Ось ціна питання. У нас не стільки дефіцит націоналізму, скільки молодих людей у владі. Чому? Тому що потрібних соціальних ліфтів немає».

На запитання щодо російської агресії, Валентин Наливайченко сказав, що тоді він, як член РНБО, вважав, що для протидії цьому вторгненню треба було відразу залучати українську армію, а сам факт агресії – визнати. На жаль, каже Наливайченко, там, де навіть герої і перші офіцери йшли в бій, позаду них були зрадники. І зараз, на його думку, небезпека залишається не меншою у зв’язку з відсутністю режиму воєнного стану.

Про ситуацію із прикриттям Генпрокуратурою корупційних схем, Наливайченко зауважив: «Про Генеральну прокуратуру треба чітко сказати — занадто багато повноважень. Вони забрали собі виключно всі повноваження по боротьбі з злочинністю і корупцією, в тому числі серед чиновників вищого рангу. Тобто, державні службовці першої-третьої категорії — це виключно компетенція Генеральної прокуратури. На практиці це виглядає наступним чином: навіть коли слідчі СБУ або МВС знаходять або виявляють корупцію на найвищому рівні, їм треба нічого не робити і негайно передати все в Генеральну прокуратуру, а там вже хтось вирішує, є у мене сигнал від Президента, буду я розслідувати чи ні. Якщо немає сигналу, то може й не буду. У цьому маячня ситуації. Це і є корумповане прикриття у вигляді цілого органу Генеральної прокуратури. Те, що всередині намагалися навести порядок, затримати одного прокурора, іншого — непогано, у нас такі результати постійно були в СБУ. Я просто не вважаю, що це треба піарити для людей. Це обов’язок керівника — боротися з корупцією в своєму відомстві. Але покажіть, що це була боротьба не заради боротьби, а дійсно бій із зовнішньою корупцією».

Підсумовуючи, колишній очільник СБУ заявив: «На моє переконання, для початку змін — достатньо зламу корумпованої системи. І тоді бізнес заживе, тоді з’являться гроші в ЗМІ, тоді на АТО будуть гроші. Питання з питань, реформа з реформ, потрібна одна — антикорупційна. Нехай ця влада не тішиться ілюзіями, не буде вже як за Януковича. Не буде. Ані за часом так довго не буде, ані за змістом — не дадуть люди красти».

Як бачимо з цих, досить відвертих висловлювань, Валентин Наливайченко залишається справжнім патріотом рідної землі. Тобто – людиною, якій небайдужа подальша доля України та українців.

 

Андрій Кісельов, експерт

Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України

 

За матеріалами інтерв’ю Валентина Наливайченка

«День», http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci-litnya-shkola-zhurnalistyky/pro-osvitu-i-polityku 

Джерело