Мирослава Ґонгадзе: Якого роду підтримка потрібна Україні від Заходу? У своїй промові перед Конгресом ви сказали, що Україна «не може перемогти війну ковдрами».

Петро Порошенко: Я не тільки це сказав, між іншим. Але це найпопулярніше.

М.Ґ.: Так, це правда.

П.П .: Чесно кажучи, мова не просто про зброю і ковдри. Наш вищий пріоритет – єдність глобальної проукраїнської коаліції. Це життєво важливий фактор. Не тільки для незалежності України, але й для глобальної безпеки. Тому що ми тут боремося не тільки за свою незалежність, ми боремося за свободу, ми боремося за демократію. Я можу підтвердити, що на нас лежить також відповідальність за імплементацію мирної угоди, боротьбу за мир, за припинення вогню, за звільнення наших заручників. Однак єдність залишається ключовим фактором, оскільки, якщо агресор зможе відколоти від коаліції кілька країн – ми ослабнемо. Глобальна безпека послабшає. Що трапиться в результаті? Під час анексії Криму агресія на сході моєї країни? Росія перетворила на руїни світову систему безпеки, вона більше не працює. Тепер ми разом працюємо над тим, щоб підтримати в силі глобальну безпеку. Ще одна умова – рух солідарності – це світ потребує солідарності. Вони повинні нам довіряти, і ця довіра для нас дуже важлива.

М.Ґ.: Але довіряють, коли ви демонструєте, що вам можна довіряти, в цьому проблема.

П.П.: Наша позиція полягає в тому, що ми досягли чудових успіхів за цей час. У нас нова парламентська коаліція менш, ніж за дев’ять місяців. І протягом цих дев’яти місяців ми створили нову армію. Ми захищаємо свою країну. Ми зупинили найбільшу військову машину. Ми запустили величезні реформи. Ми співпрацюємо з Міжнародним валютним фондом. Ми надали дуже сильну доповідь щодо імплементації. У воєнний час ми знизили дефіцит бюджету. Ми створили абсолютно виняткову програму антикорупційних кроків, створили антикорупційне бюро, сформували нову поліцію, створили нову прокуратуру.

М.Ґ.: Значить, українці показують …

П.П.: Точно, ми запускаємо прогресивну судову реформу, і це нелегка справа, повірте мені. Здійснювати реформи у воєнний час. Зниження дефіциту бюджету при такому рівні витрат на безпеку, повірте мені, це нелегка праця.

М.Ґ.: Ви визначили кроки в бік НАТО і можливого членства в НАТО. Могли б розповісти про це, і яка була відповідна реакція?

П.П.: Дивіться, ми не просимо дозволу на реформи в моїй країні. Відповідати критеріям НАТО, те ж саме, що відповідати критеріям членство в ЄС. Вони збігаються на 98%. НАТО – найефективніший механізм безпеки в світі після Ради Безпеки ООН. І чи буде зараз членство в НАТО проголосовано, щоб запросити Україну? Ні. І ми повністю це розуміємо. Питання попросту було б провокаційним. Україна просила членства? Ні. Однак головна зміна у нас тут (вказує на голову) і це розуміння українських взаємин. Вперше в нашій історії більше 50 відсотків українців підтримує членство в НАТО. Дуже просто. І я, як президент України, можу прийняти рішення про проведення референдуму про членство в НАТО. Однак ви питаєте про позицію наших міжнародних партнерів, але я не можу дати вам цю інформацію. У ході Бухарестського саміту НАТО було заявлено, що «двері в НАТО для України закриті. Просимо, не стукайте в ці двері. Реформуйте свою країну. Побудуйте мир в Україні разом з міжнародними партнерами. І все буде добре».

М.Ґ.: Наприкінці вересня ви поїдете в ООН. Ви очікуєте створення Міжнародного трибуналу щодо малазійського літака в ході Генеральної Асамблеї, оскільки це неможливо в Раді Безпеки ООН.

П.П.: Я сподіваюся. Було б надзвичайно несправедливо по відношенню до 290 жертв з різних країн усього світу … це була терористична атака. І ми, разом з представниками Нідерландів, Іспанії, Бельгії, Малайзії – усього світу – вимагаємо відповідальності за цю катастрофічну терористичну атаку. Весь світ має право знати, хто відповідальний. На жаль, тільки одна країна проти, особливо сумно, що ця країна – член Ради Безпеки ООН, це країна, ведуча агресію проти моєї країни – Росія – вона володіє правом вето, і її позиція говорить сама за себе. Проте ми продовжуємо зусилля. Я не знаю, чи станеться це – я був би щасливий, якби це сталося на сесії Генеральної Асамблеї, або на наступний день, в будь-якому випадку процес продовжиться. У найближчому майбутньому ми отримаємо остаточний висновок голландських слідчих. Я хотів би привернути вашу увагу до того, що для мене це було непростим рішенням, коли негайно слідом за катастрофою я заявив, що розслідування не повинно проводитися Україною, так як головний пріоритет цього розслідування – довіра. Весь світ повинен довіряти результатам цього розслідування. За логікою, хто повинен був провести розслідування? Країна, що постраждала найбільше у цій трагедії, у цій катастрофі. І я запропонував нашим голландським колегам очолити наслідок, запросити фахівців з Австралії, Малайзії – трьох найбільш постраждалих країн. Тепер результатам довіряють всі країни ООН.

М.Ґ.: Що ви думаєте про позицію Росії в Радбезі ООН, чи повинна вона залишатися членом Радбезу?

П.П.: Я думаю, що вони можуть залишатися в Радбезі, проте я думаю, що Росія повинна бути позбавлена права вето в тих конфліктах, у яких вона є учасницею. Подібний крок не тільки зробить механізми Радбезу більш ефективними, він поверне цим механізмам ефективність, так як зараз Радбез просто блокується і не в змозі виконувати свою роль. У нас немає іншої альтернативи. Якщо ви приймаєте рішення, яке може бути заблоковане Радою безпеки, то повинна бути альтернатива для підтримки безпеки в світі. Для нас це дуже важливо.

Джерело