“Хлопчик Алан” в Charlie Hebdo: чи доречна сатира?
“Хлопчик Алан” в Charlie Hebdo: чи доречна сатира?
- 16 вересня 2015
Image copyright
AFP
Image caption
Карикатуристи Charlie Hebdo відомі неоднозначними малюнками
Французький сатиричний журнал Charlie Hebdo, на колектив якого напали у січні цього року, опинився в центрі скандалу після публікації зображення загиблого сирійського хлопчика-мігранта.
Карикатура містила рекламу “Макдоналдса” і алюзії на християнських консерваторів, але не всім вдалося оцінити гірку іронію журналу.
Відразу кілька громадських діячів у світі закликали притягти карикатуристів до відповідальності.
Тему смерті обігравав не лише Charlie Hebdo, деяким виданням доводилося вибачатися за спірні малюнки.
Розпалювання ненависті?
Обкладинка нового номера Charlie Hebdo, яка настільки обурила громадськість, виглядає так: Алан Курді лежить на піску поряд з рекламою ресторану швидкого харчування, що пропонує два дитячі меню за ціною одного. Підпис
говорить: “Так близько до мети”.
другій картинці, опублікованій в журналі, персонаж, схожий на Ісуса, йде по воді, у той час як поруч зображені висунуті з води ноги хлопчика з написом “Мусульманські діти тонуть”. Над малюнком підпис: “Доказ того, що Європа християнська”.
“Товариство чорних адвокатів” розгляне можливість повідомити про цей випадок розпалювання ненависті в Міжнародний кримінальний суд”, –
написав голова товариства, барристер Пітер Герберт у Twitter.
Коментатори різко відреагували на ініціативу колишнього лондонського поліцейського.
“На Асада теж поскаржитеся?”, – саркастично запитує Маттео Креміно.
“До вас взагалі дійшло, що комікс сміється над європейськими ксенофобськими, расистськими, антимігранськими правими силами, а не над Аланом Курді?”, – запитує журналіст Брайант Гарріс.
“Не найвища цінність”
На покаранні для карикатуристів наполягають, зокрема, і в Російській православній церкві (РПЦ). Протоієрей Всеволод Чаплін звинуватив редакцію журналу у подвійних стандартах: “Земне життя людини – цінність не найвища, але досить важлива. Люди, які проявляли крайню неповагу до релігійних святинь, тепер зневажають і цю цінність, показуючи людську трагедію вкрай зневажливим чином”.
Голова синодального відділу зі взаємодії церкви і суспільства вважає, що карикатура нібито стверджує перевагу життя “елітного карикатуриста” над близькосхідним мігрантом.
Водночас заступник голови Ради муфтіїв Росії Рушан Аббясов закликав до розв’язання проблем мирним шляхом, пославшись на вчення Корану і пророка Мухаммеда.
При цьому і попередній номер журналу містив карикатуру, пов’язану з міграційною кризою: “Ласкаво просимо, мігранти! Тут ви вдома!” – каже намальований білий чоловік, що поклав ноги на згорбленого мігранта.
“Протилежне послання”
У соцмережах також активно обговорювали спірну карикатуру французького журналу, і думки коментаторів з цього приводу розділились.
“Ось я і запитую себе: “Я все ще Шарлі?” А ви?”, – обурюється засновник російського “Нашого радіо” Михайло Козирєв.
Українська журналістка Анна Чаплигіна
вважає, що експлуатація теми смерті дитини в карикатурі є неприпустимою, навіть якщо об’єктом сатири авторів малюнка були зовсім інші речі.
“Мені здається, будь-яку адекватну людину навіть одні слова про те, що біля турецького берега було знайдено тіло загиблої дитини, жахають. Особисто мені навіть фотографії не треба. Так от, ви правда вважаєте, що якщо людину не жахає навіть фотографія дитини, то її проб’є карикатура?!” – запитує вона у своєму Facebook.
Тим часом російський журналіст Аркадій Бабченко
наголошує, що об’єктом висміювання карикатуристів стала зовсім не смерть хлопчика, а сучасні європейські цінності:
“Тут обличчям у бруд тикається саме буржуазний спосіб життя з його макдональдсами і знижками, у той час як зовсім поруч, не десь там у Сирії, а вже в добробуті Європи, тонуть діти, які біжать від війни… Побачити в цьому сміх над загибеллю дитини – треба якось вже зовсім постаратися і з лупою розглядати це рівно протилежне послання”.
Image copyright
PA
Image caption
Загибель співробітників Charlie Hebdo призвела до хвилі демонстрацій із захисту свободи слова по всьому світу
З ним погоджується і український громадський діяч Сергій Кошман. “Божевілля нашого часу полягає в тому, що конфлікти виникають не між тими хто “за” і “проти”. А між тими, хто зрозумів про що йдеться, і тими, хто так нічого і не зрозумів… Розумієте, “карикатура на мертвого хлопчика” і “карикатура на західне суспільство” – це дві великі різниці. Бачу що далеко не всім це зрозуміло”, –
написав пан Кошман на Facebook.
Карикатура для роздумів
Карикатуристи різних видань пояснювали свої роботи подібним наміром: карикатура не завжди повинна бути сатирою саме над тим, що на ній зображено.
Ще у воєнний час радянське тріо карикатуристів Кукринікси малювали загиблих дітей із закривавленим одягом.
На вибухи в московському метро в 2010 році кілька видань відгукнулося карикатурами, зокрема південнокорейська Korea Times, індонезійська Jakarta Post і бельгійський журнал Knack.
Редакція англомовної корейської газети, в якій розмістили зображення ведмедя з рисами Володимира Путіна, який плаче, і потяги метро зі скелетом в кріслі машиніста, вибачилась і навіть припинила співпрацю з автором карикатури.
Головний редактор Knack, де в похмурому сюрреалістичному пейзажі була зображена гігантська голова з обрисами Путіна, відреагував зовсім інакше: за словами Ріка ван Каувеларта, малюнок символізує народження насильства з насильства і являє собою коментар до трагедії.
Карикатуристи зі США також не залишаються осторонь: видання Cagle Post опублікувало серію карикатур на загибель у прямому ефірі кореспондента і оператора каналу WDBJ7 у штаті Вірджинія в серпні.
Видавець Charlie Hebdo Лоран Суріссо, відомий під псевдонімом Рісс, пояснив бажання публікувати карикатури, які кидають виклик, так: “Ми малювали пророка Мухаммеда заради принципу, згідно з яким ми можемо малювати, що завгодно. Ми захистили своє право на карикатуру. Тепер інші прийдуть на зміну”.
Водночас самого пророка редакція Charlie малювати надалі не має наміру. Але без їдких шаржів журнал навряд чи залишиться. “Ми вважаємо, що в нас завжди є право критикувати інші релігії”, – зазначив пан Суріссо.