Шнобелівську премію отримало дослідження про сечовипускання
Шнобелівську премію отримало дослідження про сечовипускання
- 18 вересня 2015
Image copyright
Reuters
Image caption
Вчені з Технологічного інституту Джорджії отримали приз за дослідження природи сечовипускання у різних тварин
У Гарвардському університеті в США пройшла 25-та церемонія нагородження іронічною “Шнобелівською премією”.
Нагороду у галузі фізики отримало дослідження, яке довело, що майже всім ссавцям потрібен однаковий час, щоб помочитися.
Динаміка рідини
Тривалість сечовипускання вивчала команда Технологічного інституту Джорджії.
Проаналізувавши високошвидкісне відео, вчені створили модель динаміки рідини при сечовиділенні та з’ясували, що всі ссавці вагою понад 3 кг спорожнюють сечовий міхур приблизно за 21 секунду.
Під час дослідження науковці спостерігали за щурами, козами, коровами та слонами. У своїх висновках вони наголошують, що сечовипускання малих тварин серйозно відрізняється від аналогічних процесів у більших створінь.
Щури, наприклад, можуть помочитися менш ніж за секунду. Через це на гризунах важкувато вивчати проблеми сечовипускання.
“У нас немає правильної тваринної моделі для вивчення сечової системи”, – відзначає керівник дослідження Патриція Янг – докторантка, яка вивчає машинобудування.
Вона розповіла ВВС, що на основі вивчення систем великих тварин можна багато чого вивчити у сфері фізики. І ці дані можна використовувати багато де – від водонапірних веж до пакетів для напоїв.
“Весь час, коли нам потрібно розв’язати нову задачу, ми винаходимо під неї нову конструкцію… Але в природі є одна система для різних розмірів. Це може нас надихнути на створення єдиної конструкції для різних потреб”, – каже вчена.
Свій приз отримали всі чотири автори
дослідження, результати якого були опубліквані минулого року.
Шкала болю
Image copyright
Getty
Нагороду, засновану у 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом “Аннали неймовірних досліджень”, вручають за безглузді, на перший погляд, дослідження в галузях фізики, неврології, психології, здоров’я, біології, мистецтва, економіки, медицини, арктичних досліджень і харчування. Водночас ці дослідження, з яких спочатку сміються, пізніше нерідко змушують людей замислитися над тими чи іншими явищами.
Англійською мовою вона називається “Ігнобелівська премія” – від слова “ignobel” – “негідний”.
Цього року отримати свої нагороди приїхали дослідники з шести континентів.
Приз у галузі хімії отримало дослідження про те, як частково зробити сирим зварене яйце, у галузі літератури – робота про те, що слово “а?” (“huh?”) є у кожній мові.
Інший переможець – Майкл Сміт з Корнелльського університету – створив шкалу болю від уколів бджолиним жалом. Дослідження він проводив на різних частинах власного тіла: на голові, пальці ноги, руці (це виявився найменш болючий досвід), пенісі, ніздрі та верхній губі.
А група британських науковців отримала нагороду за те, що з’ясувала, чи може біль, який виникає під час швидкісної їзди по “лежачим поліцейським”, допомогти при діагностуванні апендициту. Ідея цього дослідження виникла як жарт серед хірургів.
Однак Хелен Ешдаун, молодший лікар у лікарні Стоук Мандевілль, встановила, що більшість пацієнтів, в яких пізніше виявили апендицит, скаржилися на біль під час долання “лежачих поліцейських”. Втім, як додає дослідниця, біль може бути ознакою не лише проблемного апендикса.
Курча-динозавр
Image copyright
Rodrigo Vasquez
Image caption
Ось це курча ходить майже як тиранозавр рекс
Доктор Родріго Васкес з Університету Чилі отримав “Шнобель” з біології за те, що з’ясував: якщо прикріпите до спини курчати дещо обтяжений “хвіст”, воно ходитиме як динозавр.
Такі досліди дозволяють уявити, як колись могли пересувались давно зникли тиранозаври. Напевно, про це ніхто не знає, однак палеонтологи робили певні припущення, які тепер були підтверджені ходою курчати зі штучним хвостом.
“Хода дещо скрадлива і кроки трохи довші, бо центр тяжіння тварини змінено… й вона змушена збалансовувати вагу хвоста трохи витягуючи шию”, – каже вчений.
Марк Абрахамс, який вів церемонію, під час її закриття відзначив: “Якщо ви не виграли Шнобелівську премію сьогодні – а особливо якщо виграли – бажаю вам успіхів у наступному році”.