New York Times пише про те, як стрімко конфлікт у Сирії перетворюється на “проксі-війну” (непрямий конфлікт. – Ред.) між США та Росією.

Після включення Москви у сирійський конфлікт повстанці, які воюють проти президента Башара Асада, почали отримувати значно більше американських важких протитанкових ракет TOW, зазначає видання.

Це озброєння почали постачати в регіон у 2013 році завдяки закритій програмі США, Саудівської Аравії та інших союзників. Але нині повстанці, за їхніми словами, отримують стільки зброї, скільки потребують.

“Ми отримуємо те, що просимо, дуже швидко”, – цитує американське видання одного з командирів повстанців Ахмада аль Сауда. Він каже, що всього за два дні його група знищила сім броньованих машин і танків за допомогою семи ракет TOW.

Значні обсяги постачань зброї підвищують бойовий дух по обидва боки конфлікту, попереджає New York Times. А водночас зростають і апетити, та знижується ймовірність розв’язання конфлікту політичним або дипломатичним шляхом.

Війська Башара Асада, за підтримки нового альянсу Росії, Ірану та шиїтської групи Хезболла з Лівану, тепер не лише сподіваються побачити світло в кінці тунелю, але й досягти чогось схожого на перемогу, додає видання.

“Тепер метою є відвоювання втраченої сирійської землі, зняття питання відставки Асада з порядку денного та більш вигідне політичне рішення після здобуття “нових фактів на полі бою” – описує New York Times настрої сирійських урядових сил.

Нечіткі вимоги

Євросоюз очікує від уряду Кемерона його бачення членства Британії у спільноті

У переговорах про подальше членство Британії в ЄС немає сенсу, якщо Лондон не надасть Брюсселю переліку своїх конкретних вимог. Такі слова почув британський прем’єр-міністр Девід Кемерон від високопоставлених посадовців Євросоюзу, пише Guardian.

Самі переговори “на технічному рівні” почалися в липні, але відтоді прогресу не відбулося, повідомили виданню два джерела з ЄС. “Ми сказали їм: будь ласка, напишіть їх [вимоги] на папері і скажіть, що нових не буде. Вони відповіли: “Ні”, – цитує газета учасників переговорів із Брюсселя.

Лондон не бажає чітко висловити свою позицію щодо умов подальшого членства у ЄС через імовірність того, що документ потрапить у пресу і зробить уряд Девіда Кемерона вразливим до атак консервативних кіл у Сполученому Королівстві, які виступають проти ЄС, пояснює Guradian.

Крім того, інші члени ЄС можуть відреагувати на вагомий список вимог заявами про те, що такі умови від Лондона є неприйнятними, додають журналісти.

Розрив відносин

Російські журналісти пишуть про можливу енергетичну блокаду Криму, яка може доповнити заборону на рух вантажівок на півострів

Російська “Независимая газета” пише, що Україна “рішуче розриває зв’язки з Росією, незважаючи на економічні збитки”. Видання наводить приклади закриття повітряного сполучення між країнами та намагання “самодіяльних активістів” знищити лінії електропередачі, які постачають енергію на анексований півострів.

“Севастополь готується до можливого припинення Україною подачі електроенергії в Крим, у цьому разі регіону доведеться вдатися до “віялових відімкнень” світла, заявив учора севастопольський губернатор Сергій Міняйло”, – повідомляє газета.

За її даними, активісти заявили про початок енергетичної блокади півострова.

“Це буде глуха гілка, електрика не піде по ній до Криму. В рамках чинного законодавства будемо доводити до відома влади, що постачання електрики до Криму – щонайменше аморальні”, – цитує газета одного з кримськотатарських активістів, які виступають за блокаду, Ізета Гданова.

Водночас офіційно Київ заперечує будь-які плани щодо енергетичної блокади півострова – про це у понеділок заявив українським ЗМІ міністр енергетичної політики Володимир Демчишин.

Тим часом ще одна лінія розриву відносин виникла на прикордонних переходах з України до Росії, додає видання. Там скупчилася велика кількість українських транзитних фур, що “частина спостерігачів” розцінили як відповідь Москви на блокаду Криму, пише “Независимая газета”.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Джерело