Чи Сербія і досі “сидить на двох стільцях”?
Чи Сербія і досі “сидить на двох стільцях”?
Борис Варґа
для ВВС Україна, Сербія
- 2 листопада 2015
Getty
У 2008 році Сербія проголосувала за вступ до ЄС, однак зараз вона не підтримує санкції ЄС проти Росії
Сербія має за пріоритет європейську інтеграцію, однак не підтримує санкції ЄС щодо Росії та укладає з Росією нові угоди про співпрацю. Експерти вважають це “сидінням на двох стільцях”.
Торгувати з Росією і бути лояльним ЄС
В останні роки Сербія пробувала зміцнити економічні зв’язки з Росією, але це їй не завжди вдавалося успішно.
До відмови від проекту газопроводу “Південний потік” минулого року Сербія вважалася частиною російського енергетичного лобі та ключовою країною у транспорті російського газу на Балканах.
“Війна” економічних санкцій між ЄС та Росією відкрила шанс для сербських товарів на російському ринку, адже Сербія має зону вільної торгівлі з ЄС та Росією. Але це не дало бажаних результатів – здебільшого через падіння російського рубля. За інформацією
Статистичного календаря Сербії, експорт сербських товарів до Росії у 2014 році був меншим, ніж у 2013-му, і склав 7% від загального сербського експорту.
Росія входить до п’ятірки головних зовнішньоторгівельних партнерів Сербії – слідом за Німеччиною, Італією та Китаєм.
Колишній посол Сербії у Білорусі Сречко Джукич вважає, що нещодавній візит сербських урядовців та бізнесменів до Москви був чи не найважливишою економічною подією у сербсько-російських відносинах за останні 15 років.
Пан Джукич вважає, що попри те, що Сербія з Росією з 2000 року має режим зони вільної торгівлі, Белград мало використовував ці можливості, наприклад, зараз є шанс вийти на ринок Євроазійського економічного союзу.
Сербія стала маленькою, непомітною для ринку РосіїСречко Джукич, екс-посол Сербії в Білорусі
За словами сербського дипломата, після розвалу Югославії Сербія не мала стратегії повернення на російський ринок, на якому колишня федерація мала хороші позиції.
“Сербія стала маленькою, непомітною для ринку Росії. Сербська економіка ледве задовольняє свої внутрішні потреби, ми не можемо запропонувати російському ринку велики об’єми товару”, – сказав пан Джукич ВВС Україна.
Коли ж Росія ввела санкції проти ЄС, сербський уряд в цьому бачив свій шанс, але пан Джукич вважає, що бракувало “плану як це зробити, але залишитися лояльним до ЄС”.
Закупівля російської зброї
Прем’єр-міністр Сербії Александар Вучич, відповідаючи на запитання журналістів у Москві, сказав, що Сербія має обмежені фінансові можливості для придбання російської зброї і що Белград купить у Росії лише оборонну зброю, а не наступальну.
Голова сербського уряду заявив, що Сербія і Росія разом також планують виготовляти зброю.
Пан Вучич раніше, у серпні, заявив, що Армія Сербії найближчим часом планує купити чотири нові гелікоптери – два фірми Airbus та ще два – російського виробництва.
Сербський аналітик з області військових питань Александар Радіч сказав ВВС Україна, що Росія вже давно зацікавлена продавати зброю Сербії, але для Белграда закупівля сучасної зброї є дорогою ставкою.
В області військової співпраці Сербія надає перевагу ЗаходуАлександар Радіч, військовий аналітик
Пан Радіч каже, що НАТО політично не підтримує закупівлю російської зброї Сербією, але має до того прагматичний підхід, оскільки Белград активно бере участь у багатьох заходах НАТО.
На початку цього року Сербія з Північно-атлантичним альянсом підписала Індивідуальний плани дій партнерства (IPAP).
І все ж-таки, Сербія проводить військові навчання і з НАТО, і з Росією.
“В області військової співпраці Сербія надає перевагу Заходу. І якщо Сербія бере участь у декількох військових навчаннях з Росією, це може створювати лише привід, що існує деяка інша альетрнатива (сербській євроатлантичній інтеграції. – Ред.)”, – вважає сербський військовий аналітик.
І НАТО, і ОДКБ
Від 2007 року Сербія має статус позаблокової нейтральної країни, а Москва виступає категорично проти інтеграції колишніх югославських респулік до блоку НАТО.
2002 року Сербія отримала статус спостерігача в Парламентській асамблеї НАТО, а з 2013 року – в Парламентській асамблеї ОДКБ.
До ЄС ніхто не вступив і не вступить, проводячи проросійську політикуСречко Джукич, екс-посол Сербії у Білорусі
Співрозмовники ВВС Україна згідні в тому, що така зовнішня військово-політична орієнтація Белграда є своєрідним “балансом” між двома військовими організаціями.
Віськовий аналітик Александар Радіч вважає, що статус спостерігача в ОДКБ для Сербії “нічого не коштує, а сербським партіям при владі лише приносить політичну користь”. Він вважає, що останнім часом у сербському суспільстві помітне зростання русофільських настроїв.
З іншого боку, сербський дипломат Сречко Джукич ввжає, що зовнішню політику балансування Белграду буде важко зберегти надовго, бо Москва дедалі більше орієнтується в протилежному напрямку – на співпрацю з Азією.
“До ЄС ніхто (з постосоціалістичних країн. – Ред.) не вступив і не вступить, проводячи проросійську політику”, – сказав пан Джукич.
Крим та Косово
Майже водночас з візитом сербських урядовці до Москви, представники правоорієнтованих сербських партій перебували з окремим візитом у парламенті Криму.
Позапарламентські сербські партії – Демократична партія Сербії та Сербський рух Двері –
просили у російських властей підтримки на проведення референдуму про те, “чи громадяни Сербії підтрмують продовження процесу євроінтеграції, який веде до відокремлення Косова та введення Росією санкцій”.
AP
Режим Мілошевича у 2000 році повалила, серед інших, Демократична партія Сербії
Демократична партія Сербії була серед політичних сил, які у 2000 році у “виборчій революції” повалили режим Слободана Мілошевича.
На чолі цієї партії колись був Воїслав Коштуніца, який вважався помірковано націоналістичним прозахідним лідером.
Прем’єр Сербії Александар Вучич в Москві певим чином відгородився від делегації в Криму, прокоментувавши, що “про проведення референдуму буде вирішуватися не у Брюселі, Москві або Вашингтоні, а у Белграді”.
Візити до Криму з метою офіційних зустрічей з так званим урядом Криму неприпустимі і вважаються загрозою національній безепеці та цілісності УкраїниЗ листа Олександра Александровича, посла України в Сербії
Посол України у Сербії Олександр Александрович звернувся з листом до лідерів Демократичної партії Сербії Санди Рашкович Івич та Сербського руху Двері Бошка Обрадовича, висловлюючи їм свою стурбованість щодо поїздки “в окупований Крим”.
В листі, до якого мав доступ кореспондент ВВС Україна, представник українського МЗС у Сербії пояснює, що “візити до Криму з метою офіційних зустрічей з так званим урядом Криму неприпустимі і вважаються загрозою національній безепеці та цілісності України”.
Посол України в Сербії попереджає, що таке порушення українського законодавства з боку представників сербських політичних партій може призвести до прийняття належних заходів та ініціювання відповідних процедур.
В листі українське посольство у Сербії вимагає, щоб сербські політики дотримувалися офіцйної позиції Белграда і поважали територіальну цілісність України, так як і Київ не визнає незалежність Косово і вважає його частиною території Сербії.
Що далі?
Прем’єр-міністр Сербії Александар Вучич, вісім міністрів його уряду та представники понад 120 сербських підприємств упродовж свого візиту до Москви представили 25 проектів для співпраці з Росією.
AFP
Прем’єр Вучич зустрівся з Дмитром Медведєвим та президентом Володимиром Путіним і наголосив, що Сербія не плануює підтримувати санкції ЄС щодо Російської Федерації, і попри те, що її пріоритетом є європейська інтеграція.
називають зовнішню політику Белграда “сидінням на двох стільцях”. Це питання залишається і досі актуальним.