Світові ЗМІ: аварія А321 і дилема Путіна

Світові ЗМІ: аварія А321 і дилема Путіна

  • 6 листопада 2015


AFP

Cвітова преса пише про дилему Володимира Путіна і дипломатичні дебати через можливий теракт на борту російського літака.

Дилема для Путіна

Independent вважає, що у випадку підтвердження теорії про вибух бомби на борту літака над Синайським півостровом Володимир Путін постане перед дилемою.

“Симпатії росіян на боці сирійської кампанії, але це може швидко змінитися, якщо кампанія у повітрі приноситиме лише втрати та особисті трагедії вдома. Якщо “Ісламська держава” справді знищила літак, Путін постане перед вибором: припинити операцію в Сирії, що майже неймовірно, або посилити кампанію, надіславши більше наземних сил, аби показати, що не можна вказувати Москві, як себе поводити. Однак цей підхід роздмухає страхи повторення дуже непопулярної тривалої війни в Афганістані, яка через людські та економічні втрати зробила свій внесок у розпад Радянського Союзу”, – пише видання.

Утім, яка б із версій не підтвердилася, на Кремль очікують проблеми, стверджує Independent.

“Якщо підтвердиться версія про те, що катастрофа сталася через механічні проблеми чи помилку пілота, це буде ще одним ударом для й без того сумної статистики російської авіаційної безпеки, а разом з цим і для репутації Путіна, адже йдеться про країну, де лідери є традиційно відповідальними за хороше і погане”, – підсумовує газета.

Дипломатична боротьба

AFP

Французька Liberation пише, що авіакатастрофа на Синайському півострові спровокувала дипломатичну боротьбу. Лондон і Вашингтон наполягають на терористичному сліді, тоді як Москва і Каїр говорять про спекуляції навколо вибуху, підкреслює газета.

Видання звертає увагу, що російські федеральні телеканали намагаються якомога менше говорити про терористичну атаку як версію трагедії.

“Схоже, що Кремль до останнього відтягує момент, коли ця версія безпосередньо вдарить по громадській думці. Тобто момент, коли потрібно буде сказати росіянам, що погрози джихадистів, які з’явилися після перших російських ударів по Сирії, не були пустими словами”, – зазначає Liberation.

Але газета не виключає, що російська влада спробує використати таку ситуацію на свою користь, заявивши, що реальна загроза з боку “Ісламської держави” виправдовує удари по Сирії.

“Доведена терористична атака проти російських цивільних могла б різко змінити позиції сил у війні, яка досі була представлена як така, що не призвела до жертв чи заручників, а навпаки як справжня демонстрація російської військової потужності”, – пише Liberation.

Додому без багажу

AFP

Тисячі британських туристів, які нині знаходяться на єгипетському курорті в Шарм-еш-Шейху, повернуться додому без багажу, пише Telegraph. Людям дозволять взяти з собою лише ручну поклажу, а речі доставлять пізніше. Такі заходи є, на думку британського уряду, виправданими, оскільки існує загроза терористичної атаки.

“Рейси між Британією та курортом на Червоному морі були припинені на тлі все більших побоювань про те, що російський Аеробус А321 компанії Metrojet впав у суботу через вибух бомби терористів”, – нагадує видання.

Коментуючи ймовірність того, що літак упав через бомбу на борту, британський прем’єр-міністр Девід Кемерон сказав: “Скоріше так, ніж ні”. Скептицизму щодо можливої ролі терористів у катастрофі лайнера все менше, відзначає газета.

Все більше країн або забороняють літати до Шарм ель-Шейха, або рекомендують авіаперевізникам відмовитися від цих рейсів. Так вчинила компанія Eurowings, яка належить німецькій Lufthansa.

Більше уваги тепер звертається на безпеку в єгипетських аеропортах. Telegraph цитує британських туристів, яким, за їхніми словами, у Єгипті пропонували за 20 фунтів обійти черги в аеропорті, а також безпекові процедури. Дейл Паркін, що літав до Єгипту цього року, стверджує: до нього підходив чоловік у військовій формі та пропонував таку послугу.

“Ми пройшли крізь рівні безпеки, через весь аеропорт, уникли усіх черг, а потім він поклав валізу на стрічку і дівчина нас зареєструвала на рейс. На жодному з етапів мій багаж не був просканований”, – розповів турист телеканалу Sky News.

“Головний рятівник Росії”

EPA

Журналісти називають Сергія Шойгу можливим наступником Володимира Путіна

Economist пише про те, як Сергій Шойгу за декілька років перетворився на одного з найвпливовіших та найпопулярніших політиків Росії і можливого наступника Володимира Путіна.

Видання відзначає, що вміння майстерно обходити гострі кути у лабіринті російської бюрократії дозволило пану Шойгу піднятися на вершину і при цьому не нажити ворогів. Навпаки, він став одним з тих, кому найбільше довіряє російський президент.

“У жовтні, на день народження Володимира Путіна, міністр оборони Сергій Шойгу зробив йому подарунок – приніс останні дані по російській військовій кампанії у Сирії. Вони включали інформацію про запущені з Каспійського моря ракети, які влучили у ціль за півтори тисячі кілометрів”, – пише Economist.

Видання нагадує, що Сергій Шойгу став біля керма оборонного відомства саме тоді, коли армія перетворилася на головний інструмент зовнішньої політики Кремля.

Ще Борис Єльцин називав нинішнього міністра оборони Росії “нашою найяскравішою зіркою”. Коли ж до влади прийшов Володимир Путін, Сергій Шойгу мудро поступився місцем. За словами політтехнолога Гліба Павловського, пан Шойгу розумів, що “Болівар не витримає двох”. Замість цього, як зазначає видання, він намагався сподобатися – подарував главі Кремля лабрадора Коні, супроводжував президента під час поїздок, де той поставав в образі мачо, а також сам віддавав перевагу відпочинку в російських лісах, а не на французьких пляжах.

Крім того, як і Володимир Путін, Сергій Шойгу цікавиться історією, що зрештою дозволило йому стати главою елітного Російського географічного товариства, підкреслює Economist.

“Очевидно, він не намагається з усіх сил піднятися на вершину. Та це може означати, що він саме той, хто там зрештою опиниться”, – цитує газета Марка Галеотті з Нью-Йоркського університету.

“Коли трапиться справжня надзвичайна ситуація, росіяни можуть згуртуватися навколо свого першого головного рятівника”, – додає видання.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *