Чи рятують життя закони про контроль над зброєю?

• 9 листопада 2015

AP

Стів Алкайро, директор магазину зброї, що у районі Гай-брідж м.Сан-Франциско, закрив свій магазин, коли місто прийняло новий закон про обов’язковий відеозапис кожного випадку продажу зброї та амуніції

Днями у Сан-Франциско закрився останній збройний магазин.

За словами власника, через дедалі жорсткіші закони про контроль над зброєю – зокрема новий законопроект, що змушує знімати на камеру кожен випадок продажу зброї, – вести бізнес стало надто складно.

Прихильники пом’якшення цих законів не погоджуються, що збільшення контролю призведе до зменшення кількості загиблих. Зазвичай вони стверджують майже протилежне: що озброєння населення допомагає зменшити рівень злочинності.

Вони також вказують, що Друга поправка до Конституції США захищає права всіх громадян на носіння зброї.

Однак ті, хто виступає за суворіші правила щодо вогнепальної зброї, вбачають прямий зв’язок між послабленням контролю і загибеллю людей від куль.

Getty

Дворічна Аріанна Ладлан тримає плакат “Завдяки зброї я у безпеці” на мітингу на підтримку прав власників зброї біля капітолія штату Юта

То хто ж правий? Чи рятують життя закони про контроль над зброєю?

Більше зброї, менше злочинів?

Захисники зброї стверджують, що не рушниці й пістолети винні у гучних випадках стрілянини, зокрема у коледжі Ампква (м. Роузбург, штат Орегон), де стрілок позбавив життя дев’ятьох людей, чи у початковій школі Сенді-Гук, де загинули 20 дітей і 6 дорослих.

Вони звинувачують у цих звірствах інші фактори. Як заявила Енн Коултер, відомий коментатор від консерваторів, “не пістолети вбивають людей – це роблять психічно хворі”.

Ті, хто лобіює вільне носіння зброї, також вважають, що це запобігатиме злочинності.

Як сказав кореспондентові ВВС Леррі Пратт, голова організації “Американські власники зброї”: “Прихована зброя зупиняє злочинця. І це не означає, що його доводиться вбивати. Зазвичай негідник бачить пістолет і тікає”.

Раціональні закони, що рятують життя

Центр права для запобігання насильства від зброї (далі LCPGV – Law Center to Prevent Gun Violence) виступає за контроль над вогнепальною зброєю та лобіює “раціональні закони, що рятують життя”.

Його представники вважають, що є прямий зв’язок між дієвими законами про вогнепальну зброю і зменшенням кількості смертей від неї.

“Ми класифікували усі американські штати відповідно до жорсткості чи м’якості їхніх законів про зброю, а потім порівняли це з кількістю загиблих від зброї у тих самих штатах. Ми побачили однозначну кореляцію: у штатах з суворими законами менше загиблих від вогнепальної зброї і навпаки – там, де закони м’які, загиблих набагато більше”, – сказала кореспондентові ВВС Лора Катіллета, старший юрист LCPGV.

Якщо відобразити дані LCPGV на графіку, де на одній осі – ступінь суворості законів про вогнепальну зброю, а на другій кількість загиблих від неї, матимемо таку наочну презентацію:

Штати, де закони найсуворіші, мають найменше загиблих; де закони найм’якіші – найбільше загиблих на душу населення.

Кевін Макконвей, професор прикладної статистики з Відкритого університету, підтверджує, що зв’язок і справді досить сильний, але застерігає, що не можна повністю списувати меншу смертність на суворість законів.

AFP

Після кривавої стрілянини на Тасманії у 1996 р. австралійський уряд викупив у населення сотні тисяч рушниць за ринковими цінами

“На основі лише цих показників, не можна бути впевненим, що смертність від вогнепальної зброї в окремому штаті зменшиться, варто лише посилити контроль. Так, дані дозволяють це припустити, але це не більше ніж гіпотеза”, – каже він.

Леррі Пратт не погоджується з оцінкою LCPGV: “Вони так мило собі придумали – дають вищі оцінки тим, кому вважають за потрібне. Це майже нічого не говорить про той рівень злочинності, який люди відчувають на вулицях”.

Австралія та Велика Британія

Австралія запровадила жорсткі обмеження на носіння вогнепальної зброї у 1996 р., після того як стрілок Мартін Браянт убив 35 осіб.

Ця стрілянина надзвичайно сколихнула суспільство, і за кілька тижнів уряд реалізував програму відкупу зброї у населення, через яку державі було повернено 750 тисяч одиниць зброї.

Після кривавої стрілянини у школі в шотландському містечку Данблейн, приклад австралійців наслідувала і Велика Британія, що у 1997 р. запровадила мало не найжорсткіші у світі закони про вогнепальну зброю.

Схоже, що ці закони виявились дієвими і справді зменшили частотність масових розстрілів; смертність від вогнепальної зброї у цих країнах менша порівняно зі США.

Getty

Федеральний уряд США видав 50 тисяч ліцензій на продаж зброї (за його власними даними); для порівняння, у цій країні є лише 14 тисяч ресторанів McDonald’s

У 2012 р. – це найновіші дані, що дозволяють порівняння з іншими країнами – кількість убивств вогнепальною зброєю на душу населення у США майже у 30 разів перевищувала британський показник: 2,9 на 100 000, проти 0,1 у Великій Британії. З усіх убивств, що сталися у США, 60% заподіяні вогнепальною зброєю; у Британії – лише 10%.

Міжнародна модель?

Чи можуть США перейняти досвід Австралії та Британії?

Ларрі Пратт так не вважає.

“У Британії, люди – це піддані королівства, тоді як ми – громадяни. Кожен окремий американець – правитель нації. Ще король Георг переконався, що в американців не можна забирати зброю!”

Крім того, Америці буде важко вчинити, як Австралія, бо тут у людей набагато більше вогнепальної зброї.

Згідно з опитуванням, проведеним у 2009 р. Національним інститутом юстиції, американці мають у власності 310 млн одиниць вогнепальної зброї.

Опір

Також є підстави думати, що багато хто з американських власників зброї надзвичайно неохоче її б віддавав.

Як висловлюються прихильники вільного володіння зброєю: “Я маю рушницю. Ви цього не хочете. Я вам її не віддам. Ваш хід!”

Леррі Пратт погоджується: “Якби до нас прийшли по зброю, насильство було б неуникним!”

Jan Morgan Media

Джан Морган кидає виклик уряду

Опитування, проведене у 2014 р. Дослідницьким центром П’ю (Pew Research Centre), виявило, що суспільна думка, ймовірно, лише більше схиляється на бік прихильників вільного володіння зброєю. Більшість учасників заявили, що захист прав власників зброї важливіший, ніж контроль над зброєю.

“Закони про контроль над зброєю карають усе населення за те, що роблять окремі паршиві вівці”, – каже Еріх Пратт, прес-секретар групи інтересів “Американських власників зброї”.

“Закони, що забороняють людям захищати самих себе, не заважають паршивим вівцям добувати зброю. Більше того, вони їх лише розпалюють”.

Причина великих показників

Та найвагоміший аргумент за обмеження доступу до вогнепальної зброї, можливо, зовсім не пов’язаний з масовими вбивствами.

Річ у тім, що у більшості смертей від вогнепальної зброї у США винні зовсім не стрілки. Більшість таких смертей – самогубства.

Згідно з доповіддю Гарвардського університету за 2008 р., співвідношення самогубств до вбивств – майже два до одного.

За тією ж доповіддю, багатьом з щорічних 30 тисяч самогубств можна було б запобігти.

“Дослідження показує, що життя і смерть тих, хто робить спробу суїциду, значною мірою залежить від доступності високоефективних засобів ураження, особливо вогнепальної зброї”.

Джерело