Як таргани можуть рятувати життя
Як таргани можуть рятувати життя
- 10 листопада 2015
Science Photo Library
Таргани зазвичай асоціюються у нас із засмальцьованими кухнями та брудними ванними – варто включити світло, як вони чкурнуть в усі боки. Та ними цікавиться не лише санепідемстанція. Ці комахи надихають винаходити нові антибіотики, роботів та протези кінцівок, пише Мері Колвелл.
У Гавані яскраво-зелених кубинських тарганів часто тримають як домашніх тваринок, і ці комахи навіть фігурують у давніх народних казках. В одній з них прекрасна юна тарганиха на ім’я Мартіна випробовує характер своїх залицяльників, навмисне дошкуляючи їм, коли вони приходять у гості.
З 4500 відомих видів тарганів лише чотири вважаються шкідниками
“Пролий їм на взуття каву і подивись, як вони відреагують, – навчає її мудра бабуся. – Дуже важливо дізнатися, як твій майбутній чоловік поводитиметься у гніві. Випробування кавою це точно покаже!”
З промоклими ногами залицяльники Мартіни показують свою істинну сутність. Тест проходить лише один добрий, ніжний, але бідний тарганячий кавалер. Пара одружується і живе довго й щасливо.
“Мудрий” та “прекрасний” – нетипові епітети для цих істот, але їхня погана репутація не завжди виправдана. З 4500 відомих видів лише чотири вважаються шкідниками. Більшість не живе поблизу людських осель і виконує важливу екологічну функцію, поїдаючи падаль і органічні матеріали, які розкладаються.
Деякі види тарганів мають вишукану оздобу – з яскравими кольорами та візерунками. Деякі є істотами соціальними, які колективно приймають рішення та передають одне одному інформацію про їжу та притулок.
Інші ж живуть усамітнено. Деякі таргани утворюють стабільні пари та разом виховують потомство. Вони вміють шипіти, співати і клекотати, приваблюючи потенційних партнерів, а також є надзвичайно витривалими, упродовж місяців тримаючись на вкрай скромному раціоні. Один з видів –
Eublaberus posticus або “оранжевоголовий тарган”, може рік прожити на одній лише воді.
Найбільший з видів, тарган-носоріг, важить до 35 г, сягає 8 см завдовжки і живе у підземних норах в Австралії. Один з найменших – це прусак, гроза людських осель в Європі та Північній Америці, чиї розміри ледь перевищують 1 см. Мартіну та її бабусю, напевне, зацікавив би той факт, що цих тарганів часто ловлять на приманку з меленої кави.
AFP
Та вчені зовсім не сахаються цих комах, а навпаки, бачать у них джерело натхнення. У 1999 році спосіб пересування тарганів надихнув професора Роберта Фулла з Каліфорнійського університету Берклі на створення шестиногого робота, який рухався швидше і легше, ніж інші моделі.
виступі на конференції TED у 2014 році він пояснив, яким чином пружні ноги цієї комахи, її заокруглене тільце і гнучкий екзоскелет, складений з поєднаних труб і пластин, дозволяють їй прудко бігати пересіченою місцевістю. Відеоролики, які показують поведінку тарганів на спеціальних мінітренажерах і смугах з перешкодами, свідчать про їхнє надзвичайне відчуття рівноваги; навіть упавши на спину, вони можуть перевернутися за допомогою крилець.
Ноги цієї комахи є джерелом ідей для дослідників, які розробляють наступне покоління протезів нижніх кінцівок. А механіка того, як тарганячі кінцівки пружинять, служить основою розробок механізму затискання у нових протезах рук. Мета цих розробок, за словами голови Гарвардської лабораторії біороботики Роберта Гові – зробити так, щоб штучна рука могла “ковзати по предмету, поступово стискаючись навколо нього, як людська рука хапається за чашку”.
Також люди активно користуються послугами тарганів-роботів – живих тарганів, до спини яких хірургічно прикріплений міні-комп’ютер. Через сигнали, які надходять у комп’ютер, таргана скеровують у важкодоступні для людини місця, наприклад, руїни будинків чи поламану каналізацію, де він збирає дані.
“Коли я вперше їх побачив, у мене волосся стало дибки, – каже провідний дослідник Техаського університету A&M пан Хун Лянг. – Але, щоб звикнути, я вирішив потримати кількох тарганів у своєму кабінеті і переконався, що це дуже гарні істоти. Вони постійно вмиваються”.
У червні студенти Шанхайського університету транспорту продемонстрували, що можуть керувати рухом тарганів за допомогою самих лише думок. Переводячи свою мозкову активність в електричні імпульси, вони проводили тарганів, обладнаних приймачами імпульсів, різними тунелями.
У деяких регіонах Китаю мазь із мелених тарганів використовують в лікарнях як засіб від опіків, а тарганячим сиропом іноді полегшують симптоми гастроентериту
У галузі медицини також проводять дослідження, пов’язані з тарганами. Науковців здавна цікавило, яким чином ці комахи можуть усе життя жити у бруді без поганих для себе наслідків. Як виявилось, вони виробляють власні
потужні антибіотики.
Можливо, вони мають ключик до винаходу ліків, які би побороли найбільш загрозливі для людей бактерії, які наразі погано піддаються лікуванню, такі як кишкова паличка, метицилін-стійкий золотистий стафілокок та інші.
Утім, таргани – не нове слово у медицині. У ХІХ столітті журналіст і письменник Лафкадіо Герн, який подорожував південними штатами США, зауважив: “Від правцю тут лікують тарганячим чаєм. Не знаю, скільки тарганів йде на одну склянку цього напою, але бачу, що американське населення Нового Орлеана має велику віру в цей засіб”.
Нині в деяких регіонах Китаю мазь із мелених тарганів використовують в лікарнях як засіб від опіків, а тарганячим сиропом іноді полегшують симптоми гастроентериту.
Усвідомивши зростання попиту на тарганів, пан Ван Фумін заснував у східнокитайській провінції Шаньдун тарганячу ферму. Він тримає у її підземних бункерах до 22 млн цих комах одночасно – і каже, що з 2010 року ціна на сушених тарганів виросла вдесятеро.
Цих комах також можна їсти – зокрема китайці віддають перевагу американській породі. Як кажуть, якщо двічі обсмажити їх у гарячій олії, у них буде хрумка скоринка і соковита серединка, що за консистенцією нагадує домашній сир. Для гостроти смаку посипте перцем чілі.
З приростом населення і збільшенням потреби у масовому виробництві білку, можливо, ненависні таргани колись годуватимуть світ. Звісно, якщо люди зуміють побороти свою бридливість.