Днопоглиблення – це просто: копай глибше, відвозь подалі. Але тарифи на нього у різних місцях дуже різні.

Одна з «правих рук» Яценюка розповсюдила свій вплив на всі морські порти України, що відразу відобразилось на кількості закопуваних у море мільйонів.

В останні дні морські порти провели низку тендерів на днопоглиблення. Так називається досить примітивний процес розчистки дна від зайвого мулу за допомогою «морського екскаватора» та баржі.

Це дозволило «Нашим грошам» провести «цікаві досліди» щодо радикально – кількаразового підняття тарифів на закопування грошей в дно моря за нового керівництва в Адміністрації морпортів. Ось дані з «Вісника державних закупівель».

Замовник/дата підряду
Підрядник
Загальна вартість, млн. грн.
Ціна за виїмку 1 кубометра, грн.

Порт «Южний»/ листопад 2015 року
ТОВ «Лігос УА»
133,69
283

Адміністрація Одеського морського порту по внутрішній акваторії Одеського порту та Підхідному каналу/ жовтень 2014
ТОВ «Укрзв’язокгідробуд»
20,96
205

ДП «Адміністрація морських портів України» по акваторіям Бердянського та Маріупольського морських портів/ серпень 2015 року
ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв»
290,31
132

«Дельта-лоцман» по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналу/ листопад 2015
ДП «Укрводшлях»
30,49
102

«Адміністрація морських портів України» по Бузько-Дніпровсько-Лиманському каналу/ січень 2014
ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв»
57,87
58

«Адміністрація морських портів України» по Дністровсько-Лиманському підхідному каналу/ листопад 2014
ПП «Інфлот-Данубіус Ейдженсі»
40,29
50

«Бердянський морський торговельний порт» по підхідному каналу/ жовтень 2014
ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв»
32,87
47

До осені 2014 року портовики здебільшого ще втримували тарифи на рівні януковичевських часів в районі 50 гривень за кубометр піднятого з дна ґрунту і відвезеного баржою в інше місце. Так що «маржа» попередників була частково компенсована більш дорогим доларом та паливом.

Разовий прорив трапився в Одеському морпорту, коли «Укрзв’язокгідробуд» отримав порівняно невелику суму 20,96 млн грн. на роботи, які оцінили у 205 грн. за кубометр. Це було вчетверо дорожче від часів Януковича, при тому що долар тоді подорожчав лише у півтора рази.

Тоді нам видалось правдоподібним пояснення цього випадку зв’язком підрядника з портом. Засновниками «Укрзв’язокгідробуд» є Галина Лаврущенко і Едуард Самелюк (колишній начвідділу маттехзабезпечення Маріупольського морторгпорту). З Одеським портом повязувала фірму саме Лаврущенко, яка свого часу була прописана в одній квартирі з Борисом Астаховим, колишнім начальником портофлоту Одеського морпорту.

Однак 2015 рік показав, що підняття тарифів на днопоглиблення є трендом. «Дельта-лоцман» підняла до 102 гривень за кубометр, Адміністрація морпортів по каналам Бердянського і Маріупольського портів – до 132 гривень.

Це відповідно у 2-2,5 рази дорожче від часів Януковича, і це приблизно відповідає тому, як в Україні подорожчала солярка (це і є головна стаття видатків при днопоглибленні). Тобто можна сказати, що у цих випадків портовики проіндексували януковичевські тарифи на рівень інфляції з урахуванням усіх відповідних «марж» та «дельт».

При цьому ми не розглядаємо такі відверто хуліганські історії як з фірмою «Іріда». Їй у 2011 році замовили поглиблення дна у Бердянському порту, а потім виявилось, що їй не просто переплатили 25% через подвійну оплату окремих видів робіт, а дно після поглиблення взагалі піднялось на півметра! І з такою репутацією фірму в 2014 році підрядили на днопоглиблення в Іллічівському порту по 283 грн. за кубометр. Однак тоді рекорду не сталось, бо після оприлюднення даних угоду з фірмою було розірвано.

Однак у 2015 році рекорд упав. Його спільними зусиллями побили Адміністрація морпорту «Южний» і ТОВ «Лігос УА». Перша виставила очікувану ціну 283,47 грн. за кубометр, а переможець тендеру «героїчно» знизив її аж до 283,23 грн. і отримав підряд на цілком пристойну суму 133,69 млн грн.

Для більш повного розуміння повторимо. Тариф 283 гривні – це майже у шість разів дорожче за корупційні часи Януковича. Ні ціна солярки, ні курс долара, ні рівень інфляції пояснити його не можуть. І не думаємо, що такий тариф може пояснити дворічний стаж роботи однієї з співзасновниць «Лігос УА» Людмили Гамольської на Маріупольській фабриці «Рошен». Бо і вона, і інші представники фірми пов’язані з заводом «Азовмаш» нащадків покійного директора заводу Олександра Савчука та біглого Юри Єнакіївського. З таким розмитим слідом ми вирішили копнути в іншому місці і намацали досить цікавий зв’язок.

У 2014 році головою Адміністрації морпортів України (АМПУ), яка і контролює діяльність усіх портовиків, став Андрій Амелін. Він єдиний у керівництві АМПУ вказав, що останнім часом працював у приватному бізнесі.

При цьому досить абстрактно назвав це «керівними посадами у приватному транспортному підприємстві». За допомогою гугля досить легко виявити, що мова йде про ТОВ «Транспортна компанія «Карготранс», засноване Андрієм Амеліним та його братом Володимиром (нині переоформлене на одесита Олександра Авраменка).

А за допомогою держреєстра нам вдалось з’ясувати те, що Амелін не вказав у лаконічній біографічній довідці.

Виявляється, Андрій Амелін очолював ТОВ «Миколаївський цукровий завод» (нині його діяльність припинено), чиїми засновниками є івано-франківець Олег Шастко і киянка Ірина Іванчук – дружина нардепа від «Народного фронту» Андрія Іванчука (на фото стоїть), який є одним з найвпливовіших друзів прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Ми вже розповідали про бізнесові зв’язки Іванчука і Яценюка з «вихлопом» у спиртову галузь. Також ми згадували, що партнерами Іванчука у цукровому бізнесі були брати Келестіни з Івано-Франківщини. За часів Януковича, коли Іванчук формально вже вийшов з їх спільного бізнесу, фірма Келестиних попала під карну справу за розкрадання на поставках цукру державі. При цьому вже після Майдану одного з братів Юрія було оголошено у розшук по лінії Інтерполу, однак його досі не знайдено, і в тюрмі по цій справі нема нікого. Також розчинився у медійному вакуумі другий брат Валерій. Однак у самого Іванчука з’явилась помічниця Марта Валеріївна Келестин.

Ну і останнє, що треба знати про Андрія Іванчука, це те, що він подає в суд на Міхеїла Саакашвілі за ось ці слова одеського губернатора: «Эти люди грабят Украину, откуда у них деньги? Надо заниматься и Корбаном, и Коломойским, и Иванчуком, и Мартыненко… Все воры должны сидеть в тюрьме, в том числе из команды президента и команды премьера».

Портову галузь курує заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков. Раніше Васьков був депутатом Одеської міськради від Партії регіонів. У 2011 році міністр Борис Колесніков призначив його директором Одеського порту. У 2013 році міністр Володимир Козак призначив Васькова директором ДП «Адміністрація морпортів України». У 2015 році міністр Андрій Пивоварський призначив Васькова своїм заступником.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Джерело