Автомобільчик, на якому у Франції можна їздити без прав

• 9 січня 2016

Якщо плануєте сісти за кермо у Франції, пильнуйте – на найближчій розв’язці на вас може прямувати незвичний транспортний засіб. Керолін Браун, що частину року проводить у Бретані, має кілька застережень про дуже маленькі автомобілі, які можна зустріти на французьких дорогах.

У Великій Британії, позбавлення водійських прав – справа серйозна. Повернути їх дорого, а жити без них – щонайменше незручно.

У Франції ж: немає прав – немає проблем! Можна просто придбати VSP – voiture sans permis (фр. “автомобіль без ліцензії”). Це маленька двомісна машинка, якою дозволено їздити по дорогах будь-кому, хто доріс до 14 років і має хоча б чотири години досвіду керування (а часом і без того).

Скільки таких автомобілів у Франції, сказати неможливо, бо офіційних даних не існує. Французи називають це chiffre noir – “невідоме число”.

Скоріше за все, ви впізнаєте їх по звуку: деренчання на високих тонах, так нібито хтось швидко строчить на швейній машинці. Якщо трапиться їхати за такою машинкою вузьким серпантином – прийміть наші співчуття. Її максимальна швидкість – 45 кілометрів на годину. Краще зупинитись на найближчому майданчику і насолодитись природою, ніж розлючено плентатись позаду.

У базарний день крихітки VSP наповнюють центральні вулиці найближчого до мене бретанського містечка. Хоча вони й звуться “машинами без ліцензії”, насправді це не вони, а їхні водії не мусять турбуватися про докази своїх водійських здібностей.

У базарні дні шанси зустріти VSP підвищуються

Хоча раніше на ці автомобілі дивилися як на пережиток, який з часом обов’язково буде заборонений, вони лишаються важливим засобом пересування для літніх мешканців сільської місцевості. Більшість цих машинок – стріляні горобчики. Фарба на них лущиться, і проріхи часто зафарбовують звичайною побутовою фарбою. Панелі, що відвалюються, примотують дротом і клейкою стрічкою, а одного разу я бачила бампер, що тримався на мотузці для білизни, зав’язаній обкидними петлями.

Мій нотаріус – місцева мешканка – визнає, що боїться четвергів, тобто базарних днів. Особливо її непокоять бабусі за кермом. Це наслідки спадкоємства, каже вона. Чоловіки, що завжди були за кермом, помирають, і машини переходять їхнім дружинам.

Оскільки без машини у місто не дістатися, бабусі полохливо викочуються на дороги зі швидкістю равликів. Вони навряд чи зможуть щось пошкодити, бо їдуть дуже повільно. Страхові випадки обходяться дорого лише тоді, коли хтось страждає з їхньої вини, але зазвичай вони хіба що зіб’ють бокове дзеркало чи трохи пошкрябають комусь двері, і страхові компанії беруть витрати на себе.

Я висловлюю подив з приводу того, що ці автомобілі досі існують.

“Ну, – знизує плечима нотаріус, – завжди є ті, хто хоче їздити без прав. Інакше б вони всідалися у більш потужні і, відповідно, небезпечні автомобілі”.

Зазвичай буває так: водій втрачає права через прихильність до місцевих настоянок, але просто зали суду прямує до салону, де продаються VSP. Вуаля – за кілька годин він знову за кермом. Так, він мусить бути застрахований, а це недешево, якщо у вас в анамнезі хвороби чи прихильність до алкоголю; страховка може коштувати до 85 євро на місяць. Поважний автосалон нічого вам не продасть без пред’явленої страховки – та це не проблема, якщо купити машину у приятеля.

Я поговорила з відвідувачами місцевого бару, але вони неохоче розкривали мені свої причини вибору машини без ліцензії.

Один чоловік пожалівся на складність теоретичної частини водійського іспиту. Та у хвилину спокою власник все ж поділився зі мною цікавою історією (за його словами, типовою). Один з його постійних клієнтів втратив права і купив старенький VSP. Коли права відновили, він продав його товаришу по чарці, який теж невдовзі проштрафився. Автомобіль ще раз перейшов з рук у руки таким самим чином, а приблизно через рік його викупив перший власник (який, вочевидь, так і не позбувся своєї шкідливої пристрасті).

Французьке водійське посвідчення, мініатюрна пляшечка анісової настоянки “пастис” і крихітний автомобільчик

Бармен знизує плечима: “Так буває”.

(Поки я готувала цей матеріал, стільки людей знизували плечима, що я вирішила подивитись у словнику слово “знизувати” – і з’ясувала, що у французькій мові його немає).

Зацікавившись, наскільки суворі вимоги у продавців цих машинок, я пішла у найближчий пункту продажу VSP. Це не звичайний автосалон: їх продають поруч з тракторами і газонокосарками.

Продавець розповів, що у середньому їх купують тричі на тиждень. Невже вони готові продати VSP першому-ліпшому перехожому? “Oui, – відповів він. – Якщо є страховка”. А що як людина не вміє кермувати? Як виявилось, продавець відправляє потенційного покупця у недовгий рейс. Якщо вони з машиною повертаються цілими, продавець дає згоду на покупку.

“Але ж це велика відповідальність, хіба ні?” – питаю я. І знову красномовне знизування плечима.

Тут мої очі відкрилися – я побачила нове покоління VSP. Я навіть проїхалась на топовій моделі, яку називають (без жодної іронії) “спортивною” (хоча її швидкість так само не перевищує 45 км/год).

Жодних проблем з паркуванням: VSP, що втиснувся між стареньким Mini і новим Smart

За немалу ціну у 14 тисяч євро вона обладнана кондиціонером, камерою заднього виду і висококласною аудіосистемою – це важливо для нової цільової аудиторії.

Сьогодні Microcar, Aixam, Ligier та інші виробники мініатюрних автомобілів спрямовують рекламу на молодих мешканців великих міст. Так, на VSP не можна їздити по трасах і автомагістралях, але ця машина споживає мало пального, розвертається на квадратному метрі і легко паркується.

Інші потенційні покупці – батьки. З минулого листопада керувати VSP дозволено підліткам від 14 років. Ці автомобілі безпечніші, ніж мопеди, і позбавляють мамусь і татусів необхідності працювати таксистами.

Щоправда, молоді люди мають скласти теоретичний іспит з французьких правил дорожнього руху (це не потрібно, якщо ви народились до змін у відповідному законодавстві, ухвалених у 1988 р.) і від’їздити перші чотири години у супроводі дорослого; але жодних практичних тестів складати не треба. Можете frappe la rue – “виїжджати на дорогу”.

Отже, якщо ви любите червоне, біле або рожеве, пам’ятайте, що такі самі любителі їздять поруч у мініатюрних машинках. Водіть обережно!

Джерело