Ленін і Донбас: навіщо Путін згадує історію?

Артем Кречетніков
Російська служба Бі-бі-сі, Москва

• 27 січня 2016

AFP

Президент Росії за останні дні двічі критикував вождя більшовиків і організатора Жовтневого перевороту Володимира Леніна.

21 січня на засіданні президентської ради з науки і освіти директор Курчатовського інституту Михайло Ковальчук процитував слова про Леніна з поеми Бориса Пастернака “Висока хвороба”: “Він керував ходом думки і тільки тому — країною”.

Ковальчук говорив про організацію управління науковими дослідженнями, але Путін, судячи з усього, визнав наведений приклад невдалим.

“Управляти ходом думки – це правильно, потрібно тільки, щоб ця думка привела до правильних результатів, а не як у Володимира Ілліча, – парирував він. – А то в підсумку ця думка призвела до розвалу Радянського Союзу, ось до чого”.

“Там багато було думок таких: автономізація і так далі. Заклали атомну бомбу під будівлю, яка називається Росією, вона і рвонула потім. І світова революція нам не потрібна була”, – додав Путін.

Те, що комунізм для Володимира Володимировича річ факультативна, і його ставлення до Леніна двояке, було очевидно давноЮрій Цурганов, історик

25 січня на зустрічі з активістами Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) у Ставрополі вчитель історії з Астраханської області Даніель Бузгулов запитав президента, що він мав на увазі, чи збирається перепоховати прах Леніна.

Щодо мавзолею Путін зауважив, що “до цього потрібно підходити акуратно, щоб не робити жодних кроків, які розділяли б наше суспільство”, і перейшов до претензій на адресу Леніна, серед яких особливо виділив придуману тим форму державного устрою: союз формально суверенних республік з правом виходу.

“А що ж це, якщо не міна уповільненої дії. Зокрема й це – поруч з неефективною економічною і соціальною політикою – призвело до розпаду держави”, – відзначив він.

“Те, що комунізм для Володимира Володимировича річ факультативна, і його ставлення до Леніна двояке, було очевидно давно, – стверджує історик Юрій Цурганов. – Він не може не бачити негативних рис цієї історичної постаті, хоча навряд чи ми колись побачимо з його боку чітку позицію”.

“З путінською оцінкою Леніна складно не погодитися, хоча висловлювання досить суперечливі. Критикує і тут же обмовляється, що йому в принципі подобаються комуністичні ідеї. Путін намагається грати на багатьох клавішах, що, може, для політика і потрібно. Тільки б музика не перетворювалася на какофонію”, – заявив Російській службі Бі-бі-сі політолог Валерій Хом’яков.

Глобальні амбіції

За входження національних республік в РРФСР на правах автономій у 1922 році виступав не тільки Сталін, але майже все політбюро. Ідея СРСР належала особисто Леніну, і, поки його авторитет не піддавався сумніву, вважалася найбільшим внеском у теорію розвитку суспільства.

Історики пов’язують цей безпрецедентний і внутрішньо досить суперечливий вибір з мрією Леніна про світову революцію. Новій державі було навмисно надано такий характер, щоб у майбутньому до її складу можна було долучити які завгодно “радянські соціалістичні республіки”, аж до Новозеландської і Перуанської.

Getty

Грудень 1989: радянська влада дала тріщину, але депутати ще засідають під покровом статуї Леніна

Можливість виходу з СРСР його творці не розглядали навіть теоретично. Процедура не опрацьовувалася аж до епохи Горбачова, розмови про відокремлення, які формально не суперечили конституції, розглядалися як “буржуазний націоналізм” і каралися багаторічними термінами, а при Сталіні й розстрілом.

Коли намітився рух у бік правової держави, а від влади стали вимагати виконання писаних законів, про право виходу згадали, і воно відіграло певну політичну роль, хоча головною причиною розпаду СРСР стала криза планової економіки і комуністичної ідеології.

“Ленін винен, насамперед, у державному перевороті, розгоні Установчих зборів і розв’язуванні громадянської війни. А у розпаді СРСР винна політика КПРС, яка завела суспільство в глухий кут. Ну, припустимо, заклав бомбу, а хто її підірвав?” – говорить Валерій Хом’яков.

“Ширше застосовувати розстріли”

Критикуючи ремарку Путіна від 21 січня, член президії ЦК КПРФ Валерій Рашкін припустив, що глава держави “не дочитав книги, які є щодо діяльності і життя Володимира Ілліча Леніна”.

На думку Валерія Хом’якова, слова Путіна, навпаки, свідчать про те, що він читав достатньо, і взагалі “людям, які думають, з Леніним давно все ясно”.

У червні 1918 року в листі Григорію Зінов’єву лідер більшовиків вимагав “заохочувати енергію і масовидність терору”, у серпні того ж року вказував керівникам Пензенської парторганізації “неодмінно повісити не менше 100 куркулів, щоб на сотні верст народ бачив, тріпотів, знав, кричав”, у грудні в статті “Як нам організувати змагання” рекомендував “розстрілювати кожного десятого” навіть не за виступ проти влади, а за ухиляння від роботи.

AP

17 травня 1922 року, коли громадянська війна вже закінчилася, Ленін інструктував наркома юстиції Курського, що працював над проектом першого радянського кримінального кодексу, “розширити застосування розстрілу”, “обґрунтувати й узаконити його (терор) принципово, ясно”.

У виступі на форумі ЗНФ Володимир Путін, хоча й з застереженнями, покритикував планову економіку і згадав про терор, особливо виділивши репресії щодо духовенства і вбивство царської сім’ї. Але найважливішим визнав все-таки розпад імперії.

Путін – державник, прихильник великої неподільної Росії і сильної влади, нічого нового тут немаєЮрій Цурганов, історик

На думку Юрія Цурганова, президент ще раз показав, що, з його точки зору, свобода, демократія і права людини важливими цінностями не є, і не держава існує для людей, а люди для держави.

“Путін – етатист, державник, прихильник великої неподільної Росії і сильної влади, нічого нового тут немає. Саме це він, ймовірно, сприймає близько до серця, про це постійно думає”, – вважає вчений.

“Дійсно, багато священиків були замучені, храми зруйновані, але це крапля в морі жертв”, – нагадує Валерій Хом’яков.

“Що стосується терору, то не знаю, наскільки глибоко віруючою людиною є Путін, але в храмі ми його бачимо, і, ймовірно, ставлення Леніна до релігії його особливо обурює. Не ліберальну ж інтелігенцію йому жаліти?” – Говорить Юрій Цурганов.

Донбас і криза

Розмова на засіданні ради з науки і освіти, швидше за все, виникла спонтанно. Президент відреагував на репліку Ковальчука, спеціально не готувався, сказав, що думав.

Але на форумах Загальноросійського народного фронту теми випадково не спливають, упевнені експерти.

Навіщо Володимир Путін раптом заговорив про Леніна?

Юрій Цурганов звертає увагу на те, що президент згадав про Донбас.

“Межі визначали абсолютно довільно й, загалом, далеко не завжди обґрунтовано. Україні, припустимо, Донбас передали під яким приводом? Підвищення відсотків пролетаріату в Україні, щоб мати там велику соціальну підтримку. Маячня якась!” – обурювався Путін.

Подивиться людина телевізор, обговорить з дружиною, а на інший день піде в магазин, де ціни на молоко, масло і овочі зросли в півтора рази. Хто в цьому винен – Ленін?Валерій Хом’яков, політолог

Про те, що “Хрущов подарував Україні Крим”, росіянам повідомили давно. Тепер з’ясувалося, що Ленін подарував Донбас.

Цурганов не виключає, що розмова була задумана саме заради цієї заяви.

“Донбас, звичайно, актуальний. Може бути, навіть на першому місці серед мотивів”, – вважає він.

“Інша ймовірна причина в тому, що наступний 2017 рік – ювілейний, і нікуди від цього не дінешся. Потрібний якийсь камертон, Володимир Путін, ймовірно, впевнений, що має визначати ставлення до основних суперечливих проблем історії”, – припускає дослідник.

Валерій Хом’яков бачить у відновленні дебатів про далеке минуле “спробу відволікти суспільство від нагальних і приземлених проблем, які реально турбують більшість російських громадян”.

На тлі економічних труднощів, що поглиблюються, це навряд чи вдасться, вважає експерт.

“Ну, подивиться людина телевізор, обговорить з дружиною, а на інший день піде в магазин, де ціни на молоко, масло і овочі зросли в півтора рази. Хто в цьому винен – Ленін?” – говорить він.

Джерело