Іноземна преса: США хочуть збільшити військові витрати в Європі

• 2 лютого 2016

Getty

Спільні навчання польських та американських вояків у Польщі в березні 2015 року

Небачені оборонні витрати США в Європі, дипломатичний “наступ” Лондона та відлуння антитурецьких санкцій у Росії – в огляді міжнародної преси 2 лютого.

Посилення східного кордону

Як стримувати Росію у Cхідній Європі?

У Білому домі непрямо відповіли на це запитання, збільшивши запит на військові витрати у Європі в 2017 році більш ніж учетверо, пише New York Times.

На забезпечення сил США і НАТО в Європі зброєю та обладнанням планується виділити понад 3,4 млрд дол., відзначає видання.

“Хоча військова активність Росії на сході Україні в останні місяці знизилася, Москва продовжує підтримувати присутність, співпрацюючи з місцевими проросійськими силами. Посадовці в адміністрації заявили, що додаткові сили НАТО мали б надіслати президенту Володимиру Путіну сигнал про те, що його мотиви в регіони викликають серйозні підозри Заходу”, – пише газета.

Це справді серйозна річ, росіяни засмутятьсяЕвелін Фаркас

За даними New York Times, аналітики були вражені тим, наскільки сильно адміністрація Барака Обами хоче збільшити військові витрати у Європі.

“Це справді серйозна річ, росіяни засмутяться”, – цитує видання Евелін Фаркас, яка до жовтня минулого року була головним у Пентагоні щодо Росії та України. За її словами, збільшення витрат – красномовний сигнал на підтримку партнерів по НАТО, а також України, Молдови та Грузії.

Видання нагадує, що згідно з документом, який Росія і НАТО підписали в 1997 році, обидві сторони зобов’язуються не розміщувати значних сил уздовж кордонів.

Зараз Білий дім хоче, щоб у регіоні постійно перебували військові сили, еквівалентні бригаді, але там не вважають, що це буде сприйнято як порушення угоди, пише New York Times.

“У будь-якому разі, Польща та Балтійські країни стверджують, що російське вторгнення в Україну було чітким порушенням акту, тож НАТО більше не зобов’язане його дотримуватися”, – додає газета.

“Дипломатичний наступ” Лондона

AFP

Девід Кемерон хоче скасувати пільги для працівників зі Східної Європи

Перед британським прем’єром постало непросте завдання – вмовити поляків, чехів, словаків і угорців пристати на його пропозицію щодо виплат мігрантам із країн ЄС.

Як зазначає Guardian, упродовж наступних двох тижнів Кемерон намагатиметься піти в “дипломатичний наступ”.

Прем’єр хотів би заборонити працівникам, які прибули в Британію з інших країн ЄС, отримувати пільги упродовж чотирьох років. Проти ініціативи рішуче виступили саме країни Вишеградської четвірки, чиї громадяни, зокрема, користуються пільгами.

Як пише газета, лідери східноєвропейських країн вважають скасування пільг дискримінацією громадян.

Натомість джерело у британському уряду заявило Guardian: “Зрозуміло, що вони нервують, бо поляки, чехи, угорці та громадяни Балтійських країн, які працюють у Великій Британії, можуть голосувати на виборах на батьківщині”.

Скасування пільг – одна з основних вимог Лондона на переговорах щодо подальшого членства країни в ЄС.

Кемерон також хоче, щоб запрацювала система так званих червоних карток, коли парламенти кількох країн ЄС можуть об’єднатися, щоб заблокувати певний законопроект, пише Guardian.

У попередньо погодженому з главою Європейської ради Дональдом Туском документі йдеться про те, що 55 відсотків парламентів ЄС зможуть змушувати Брюссель змінювати або скасовувати неоднозначні закони, додає видання.

Важкі часи для Татарстану

Getty

Татарстан має історичні та економічні зв’язки з Туреччиною, тому охолодження стосунків із цією країною може боляче вдарити по регіону

Дипломатична суперечка з Туреччиною може коштувати Росії ста тисяч робочих місць, пише Financial Times. Саме така кількість працевлаштованих людей залежить від роботи компаній із турецьким капіталом, зазначає експерт Накі Карааслан.

Як пише газета, до інциденту зі збитим російським літаком значна частина інвестицій із Туреччини осідала в Татарстані – частково мусульманському регіоні, який мав гарні економічні показники, навіть незважаючи на західні санкції проти Росії та падіння цін на нафту.

Але тепер Татарстану, населення якого має спільне етнічне і культурне коріння з турками, доводиться тяжко. “Ми ще можемо втримати інвесторів, які вже тут. Але не зможемо залучити нових”, – цитує газета Шаміля Агеєва, главу торгової палати Татарстану.

За даними місцевого уряду, майже 13 відсотків усіх прямих інвестицій за останні десять років регіон отримав від турецьких компаній. Марат Сафіулін із Казанського університету вважає, що близько 15% усіх робочих місць припадає на турецькі компанії, відзначає Financial Times.

“Це політична суперечка, але карають підприємців і народ”, – цитує Карааслана видання.

Втрачені ілюзії

Старт сезону праймеріз у США ознаменувався поразкою мільярдера Дональда Трампа, якого досі вважали головним претендентом на крісло президента від Республіканської партії, пише Washington Post.

Видання відзначає, що впродовж кількох місяців Трамп домінував у президентській кампанії республіканців, але виборці в штаті Айова віддали перевагу його конкуренту – сенатору з Техаса Теду Крузу.

Мільярдер, відомий, зокрема, висловами про необхідність заборонити мусульманам відвідувати США, опинився в складному становищі, пише газета.

“Його меседж полягав у тому, що він – переможець, бо лідирував попереду в опитуваннях. Тепер від їде до Нью-Гемпшира як кандидат, якого затьмарили, якого вже не так бояться”, – пояснює Washington Post.

Аналізуючи причини поразки мільярдера в Айові, видання зазначає, що жителі штату нагадали кандидату: великих мітингів та завоювання уваги ЗМІ недостатньо для переманювання виборців на свій бік.

Його конкурент Тед Круз завоював симпатії більшості євангелістів, пише газета.

Тим часом у Демократичній партії Хіларі Клінтон змушена “перейти в оборону”, після того як її конкурент – демократ Берні Сандерс – отримав “моральну перемогу” в Айові, відзначає Washington Post.

Ліберальне крило партії добре сприйняло його “популістські напади на великі банки та керівників із Волл-стріт, які уникли покарання після фінансового краху 2008 року”, вважає видання. Клінтон тепер доведеться “готуватися до змагання, якого вона не передбачала, коли висувала кандидатуру”, вважає газета.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Джерело