Повернись живим

Два зляканих але розлючених «укропа» женуться за танком, тримаючи в руках лише протитанкові гранати.

Смішна картина у несмішних умовах. Це було минулого року, коли на наші позиції в Пісках прорвався ворожий танк. Всі, хто мав РПГ, пішли на термінал, от і довелося відбиватися, чим мали.

«Правосєки тоді з нас сміялися і шкодували, що не зняли на відео. А ми ж цей танк, все таки, добили потім, хоча він і розвалив чотири хати», – розповідає «Бізон». Його насправді звати Ігор. Він красивий і статний. Головний сержант першої аеромобільної роти 90 батальйону. Побув трохи менше двох місяців на пенсії і пішов на війну.

Поки ми з ним говорили і про смішне, і про серйозне, до нас підійшов Петя – водій БТРа і одночасно кулеметник. Душа компанії. Він мав свій бізнес вдома, але залишив усе, бо довелось рятувати східні кордони. Каже, що ні про що не шкодує. Вдвох вони перестають ніяковіти від уваги і діляться спогадами.

«-Міхалича, пам’ятаєш?
– Даа, людина мрії називається».

57-річний Міхалич у них став уже легендою, який у сильний туман і під обстрілами вирулив БТР. «Його з броні ударною хвилею скинуло, а він замість того, щоб сховатися, йшов перед БТРом і показував куди стріляти».

У цих історій дуже тонка межа між дійсністю, яка змінюється за секунду, і веселощами, як першочерговою реакцією.

«Був у нас один такий – Батя. Коли він спав, хропів так, що гірше «Граду». А біля його ліжка в тому підвалі, де ми жили, стояла упакована плитка, кілограм 30. Якось посеред ночі ця плитка вся завалилася – Батя своїм хропінням притягнув її».

«Добре, що на голову не впала», – додає Петя.

Везіння взагалі чи не найважливіша річ на війні. Іноді здається, що лише завдяки їй вдається вирулити з нереальних історій. От як «Бізон» – потрапив під обстріл великокаліберного кулемету «Утес».

Відстань тоді від наших до сепаратистів була близько кілометра – для «Утеса» це навіть не відстань. Але відбились.
«Коротше, калібром 12,7 пробило броню БТР, два «магазина» і трохи пошкрябало мені груди. В такому вигляді і повернувся в Піски». Хіба не везіння?

Або, коли ламається твій БРТ і не можеш дотягнути його до звичного місця стоянки. А на ранок на тому місці п’ять воронок. Випадок? Ні. Везіння!!!

На цій оптимістичній ноті «Бізон» змушений піти у справах. Але залишився Петя.

«От у мене був випадок. Смішний. Мене в полон взяли», – каже.
Історія минулорічна. Тоді якраз бої за аеропорт тривали. Під постійними обстрілами були і села, що в тому районі. Для прикриття бензовозів відправили броне групу з трьох БТРів. Один з них зламався, як це часто траплялося в дорозі. Довелося з ним залишитися у одному з сіл. А решта групи поїхала у Водяне.

Петя тоді свій БТР віддав групі, а сам залишився лагодити поламаний. Довелося зачекати до ранку, бо пообіцяли довезти необхідні запчастини.

«Зранку прокинувся, чую стріляють. Але це наші відстрілювалися, то я розслабився і пішов спати далі», – згадує Петя.
А вже коли прокинувся, виявилося не до жартів – свої пішли, а його не розбудили.

«Залишили самого в чужому селі. Коли місцеві почали сходити, я вже малював в уяві картини, як мене прив’яжуть і почнуть катувати».

Довелося орієнтуватися по карті звідки в темряві приїхали і куди зараз їхати, щоб вийти на своїх. А там чекало серйозніше випробування. Бо всі свої документи боєць залишив в своєму ж БТРі.

Прийшов хоч і до своїх, а довести немає як, що він не чужинець.
«Моя вся група на передку, зв’язок поганий, ледь додзвонився. А товариш через непорозуміння повідомив всім, що мене взяли в полон». Добре, що розібралися вчасно.

Зараз з третьої хвилі мобілізації у 90 батальйоні залишилося кілька десятків чоловік. Вони бачили і пережили значно більше за останніх мобілізованих, але не втрачати гумор навіть у таких умовах – це відмінна риса українських бійців. Дехто навіть каже, що «на гражданці» так не сміявся, як на війні.

Тому звичайно все буде добре!

Не опускаємо руки і надалі давайте будемо підтримувати наших хлопців на першій лінії фронту!

Дарья Бура
Проект «Повернись живим»

http://www.savelife.in.ua
http://twitter.com/backandalive
https://www.youtube.com/c/SavelifeInUaKiev…
Звітність за посиланням: savelife.in.ua/report-cash/
Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5168 7423 5191 2419 Стократюк Вікторія
PayPal: звертайтесь в особисті повідомлення групи
Contact / Coinstar / moneygram / etc (на прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 3611 9455 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 3611 9059 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
Заявки від військових:
(068)796-85-57
Графік прийому дзвінків:
Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00
Наш офіс:
Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)
Безготівка::
Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»ЄДРПОУ 39696398
Р/р №26007300905964
ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк» МФО 322669
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям
#Украина #Война #Україна #Армія #повернисьживим #вернисьживым
https://www.facebook.com/backandalive/posts/584534898..


Посилання
www.savelife.in.ua

Джерело