Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно трьох колишніх співробітників «Беркуту» за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів 20 лютого 2014 року
Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України закінчено досудове розслідування та 9 лютого 2016 року направлено до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, та двох міліціонерів роти спеціального призначення цього ж полку за фактом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 365 (перевищення влади та службових повноважень), ч. 3 ст. 258 (терористичний акт), п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство), ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство), ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), ч. 2 ст. 262 (заволодіння вогнепальною зброєю) КК України.
Про це на брифінгу у середу, 10 лютого, повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.
Слідством встановлено, що вказані колишні співробітники «Беркуту» за попередньою змовою групою осіб вчинили терористичний акт, тобто застосували зброю з метою залякування населення, вчинили вбивства 48 осіб та замахи на вбивства 80 осіб під час масових акцій протесту в м. Києві 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Щодо підозрюваних обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Окрім того, у Святошинському районному суді м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням двох колишніх співробітників цього ж полку міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в
м. Києві у вчиненні вбивств учасників акції протесту 20.02.2014.
Перебувають у розшуку ще 20 колишніх співробітників полку міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в м. Києві, які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року вбивств протестувальників, а також 4 особи з числа колишніх керівників МВС України.
«Загалом за причетність до цих подій повідомлено про підозру 25-ти колишнім працівникам «Беркуту» в м. Києві, з яких 23 – бійці і командири спецроти під керівництвом командира цієї спецроти Д. Садовника, а також заступника командира полку і командира полку С. Кусюка. Разом з тим, крім безпосередньо виконавців злочину, повідомлено про підозру ще 6 високопосадовцям держави, правоохоронних органів і київської міліції, саме за злочинною вказівкою яких відбувалося вчинення розстрілів 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській», – зазначив Сергій Горбатюк.
Окрім того, як він зазначив, для встановлення причетності певних осіб до цих злочинів, які вчинялися на очах усієї країни, зібрання доказів, що дозволять спрямувати обвинувальні акти до суду, і винесення обвинувальних вироків була проведена величезна робота. Лише за цим епізодом було проведено близько 1000 експертиз: судово-медичних, балістичних, трасологічних, судово-хімічних, медико-криміналістичних та інших. Допитано більше 1000 свідків. На даний час є всі підстави вважати, що підозра цих осіб є обґрунтованою, і обвинувальний акт має бути розглянутий у суді.
Разом з тим, за словами начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, робота у цих провадженнях продовжуватиметься – є інші ланки осіб, які тим чи іншим чином передавали вказівки чи сприяли вчиненню цього злочину. «І ми регулярно інформуватимемо вас про результати», – наголосив він.
Окрім того, він, користуючись нагодою, звернувся до народних депутатів у зв’язку із наближенням дати вступу в силу Закону України «Про державне бюро розслідувань» 1 березня. Враховуючи низку недоліків, які містить цей законопроект і відсутність перехідного періоду, може настати критична ситуація для розслідування Майданівських справ і справ високопосадовців, слідство просто зупиниться.
Сергій Горбатюк висловив переконання, що це неможливо допустити, і закликав негайно прийняти зміни до цього Закону, відстрочивши його вступ в силу, щоб це не відобразилося негативно на розслідуванні. Окрім того, сам законопроект потребує детального доопрацювання, щоб ДБР було дієвим і потужним слідчим органом, а не просто мав на меті позбавлення прокуратури функції слідства.
«Слідчі прокуратури працюють над досягненням результатів і встановленням істини щодо подій, які відбувалися в період листопада 2013 року – лютого 2014 року. Важливо, щоб ця робота не припинялася, і всі, причетні до прийняття законів, усвідомлювали, як важливо прийняти зміни до цього Закону», – підкреслив начальник управління Генеральної прокуратури України.
Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України