Getty

Чому ціни на нафту знову впали після оголошення про рішення Росії й Саудівської Аравії заморозити видобуток нафти на нинішньому рівні?

Іноземна преса пише про ціни на нафту, майбутнє українського уряду та парламентської коаліції, вибухи в Анкарі та спроби ЄС подолати енергетичну залежність від Росії.

За крок до колапсу

Майбутнє української парламентської коаліції та уряду висить на волосині, пише кореспондент Financial Times Роман Олеарчик.

Доля українського уряду та міжнародної позики у 40 мільярдів доларів повисла на волосиніFinancial Times

“Доля українського прозахідного уряду та міжнародної позики у 40 мільярдів доларів вчора повисла на волосині після того, як партія Юлії Тимошенко вийшла зі складу правлячої коаліції”, – пише автор.

Розпад коаліції може призвести до найгіршої політичної кризи з часів подій 2013-2014 років, йдеться у статті. Це може також поставити під загрозу “вкрай необхідну” Україні фінансову допомогу від МВФ, ЄС, США та інших західних партнерів.

Попри підтримку Заходу, популярність прем’єр-міністра Арсенія Яценюка в країні критично знизилася. Його уряд звинувачують у затягуванні процесу впровадження реформ, у той час як сам уряд відповідає звинуваченнями на адресу парламенту у слабкій підтримці відповідних законопроектів.

“Критики хочуть бачити повністю технократичний уряд, який не буде керуватися власними інтересами, а зможе прискорити процес впровадження реформ та повернути підтримку суспільства”, – пише автор.

Хто стоїть за вибухом?

З огляду на те, що про відповідальність за вибух в турецькій Анкарі досі ніхто не заявив, головним підозрюваним, скоріше за все, стане “Робітнича партія Курдистану” (РПК), пише кореспондент Саймон Тісдел у британській Guardian.

Проте таке припущення може бути помилковим, зазначає автор.

“Для РПК, що прагне ширшої автономії для територій на південному сході Туреччини, що переважно населені етнічними курдами, було б нетипово розгортати операцію “поза територією” та організовувати напад у серці країни цього разу”, – пише журналіст.

Reuters

У нападі в Анкарі загинули щонайменше 28 людей

Якщо ж РПК візьме на себе відповідальність за вибух, в результаті якого загинули кілька десятків осіб, це буде трактуватися як пряма відповідь на військові дії на територіях, що населені курдами, які розгорнулися після порушення режиму припинення вогню у липні минулого року.

“Якщо РПК дійсно стоїть за вибухом цієї середи, це має нагадати Давутоглу (прем’єр-міністру Туреччини. – Ред.) та іншим про те, що цей 40-річний конфлікт, який за оцінками забрав життя 40 000 людей, далекий від завершення”, – йдеться у статті.

Проте хто б не був причетним до інциденту, громадяни Туреччини, скоріше за все, дізнаються про подробиці останніми, з огляду на заборону на висвітлення трагедії у ЗМІ. Як і в попередніх випадках, такий крок стане підґрунтям для спекулятивних теорій, що ще більше ускладнить процес пошуку істини, підсумовує автор.

Майбутнє “чорного золота”

Угода між Росією та Саудівською Аравією щодо замороження обсягів видобутку нафти не дала очікуваного результату, пише журналіст британської Independent Бен Чу.

Якщо Іран отримає особливі умови цього разу, то чому інші мають слідувати правилам?Independent

“Ціна за барель чорного золота знизилася замість того, щоб зрости після заяви”, – йдеться у статті.

Справа в тому, що фінансові аналітики очікували на зниження обсягів видобутку, а не їх замороження. Та попри економічну складову питання, експерти бачать певний геополітичний підтекст в угоді між Москвою та Ер-Ріядом.

Попри розбіжності через позицію у конфлікті в Сирії, країни змінили стратегії.

“Де-факто лідеру ОПЕК (Саудівській Аравії) та країні, що не є членом ОПЕК, з найбільшим обсягом видобутку нафти, вдалося відкласти суперечності”, – пише автор.

Наразі питання полягає в тому, чи зможе Ер-Ріяд переконати інших країн-членів ОПЕК заморозити обсяги видобутку чорного золота. Головною перешкодою може стати Іран, який напередодні заявив про те, що буде відстоювати своє право на збільшення обсягів експорту нафти.

“Якщо ж Іран отримає особливі умови цього разу, то чому інші мають слідувати правилам?” – ставить риторичне питання автор.

Саме ця дилема, можливо, і стала причиною замороження, а не скорочення обсягів видобутку нафти Саудівською Аравією. Так країна застрахувала себе від можливих ризиків.

Та попри такі кроки, можливо, цього разу аналітики праві, і ціна на нафту все ж таки наблизиться до 10 доларів за барель, підсумовує автор.

Енергетична незалежність

У Євросоюзі хочуть детально вивчити контракти на постачання російського газу аби зменшити енергетичну залежність від Москви, пише кореспондент International New York Times Джеймс Кантер.

AFP

Третину своїх енергонадходжень ЄС отримує з Росії

“Органи влади Євросоюзу зосередили більше зусиль на зменшенні залежності від російського природного газу на фоні протистояння двох сторін через низку геополітичних питань, починаючи від конфлікту в Україні та завершуючи громадянською війною у Сирії”, – пише автор.

З огляду на те, що Євросоюз третину енергетичних надходжень отримує з Росії, у Брюсселі наразі хочуть попередити можливу чергову “газову війну” з Москвою.

За словами єврокомісара з питань енергетики Мігеля Аріаса Каньєте, ЄС і досі “надто вразливий” щодо можливих перебоїв у постачанні блакитного палива.

Щоб попередити імовірні проблеми, у Брюсселі вирішили порадити країнам-членам подавати на розгляд до Європейської комісії контракти на постачання газу. У разі виявлення потенційних ризиків, країна зможе відмовитися від підписання такої угоди.

Окрім цього, ЄС посилить обов’язки країн-членів щодо перерозподілу блакитного палива всередині союзу та його вільного перекачування між країнами.

Єврокомісія вже закликала країни ділитися газом аби знизити рівень контролю єдиного постачальника над процесом, нагадує автор.

Підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС

Джерело