Прес-центр штабу АТО
Він море змінив на суходіл Луганщини

Коли над Україною нависла загроза війни з боку Росії, звичайний механік сценічного обладнання Корсунь-Шевченківського міського Будинку культури Андрій Зозуля не роздумував жодної хвилини – пішов добровольцем до лав Збройних Сил України.

Швидко опанувати спеціальність сапера допоміг бойовий досвід здобутий під час війни на Кавказі в далекому 1992 році. Але, на жаль, прийшлося змінити тільняшку та безкозирку моряка строкової служби дивізіону базових тральщиків на камуфляж та берці солдата-піхотинця військової служби за контрактом.
Сьогодні командир саперного відділення молодший сержант Андрій Зозуля проходить службу в одному з підрозділів 59-ї окремої мотопіхотної бригади, що бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області.
Командири, зважаючи на досвід і високу кваліфікацію, доручають молодшому сержанту найвідповідальніші завдання. Йому часто доводиться супроводжувати розвідувальні групи, а також працювати на особливо небезпечних ділянках лінії зіткнення.
Під час виконання одного з таких завдань молодшого сержант Зозулю було поранено. Ворог з гранатометів обстрілював пост спостереження одного із взводних опорних пунктів. Одна з гранат розірвалася поряд з Андрієм. В наслідку поранення в голову він отримав контузію. Характер поранення та тривале лікування в шпиталі давали можливість демобілізуватися. Проте чоловік відмовився і повернувся у стрій для того, щоб поряд із бойовими побратимами і надалі боронити Вітчизну від ворогів.
Як знавець своєї справи, він є добрим порадником і вихователем підлеглих, що завжди готовий прийти на допомогу товаришам. Йому близькі і відомі проблеми адаптації молодих воїнів до військової служби, а багатий життєвий досвід, витримка і наполегливість допомагають згуртовувати військовий колектив.
Як колишній активний учасник міської художньої самодіяльності та фронтмен гурту "РОСЬ", сьогодні Андрій Зозуля є не лише фахівцем саперної справи а й душею колективу. Він докладає значних зусиль для підтримання у середовищі бійців доброго морально-психологічного клімату.
У Корсунь-Шевченківському на повернення героя з нетерпінням чекають його найближчі і найрідніші мама Ольга Василівна і тато Віктор Андрійович,сини Ігор та Юрій. Вони пишаються своїм сином і батьком, а також бажають йому найшвидшого повернення додому з перемогою.
Костянтин Мікушин із зони АТО
https://www.facebook.com/ato.news/photos/a.8206712346..


Посилання
www.facebook.com

Джерело