Серед першочергових завдань, які мають увійти в #антикризовий план, – реформування системи охорони здоров’я. Ця система сама настільки травмована і хвора, що вона не може допомагати людям належним чином. Показники тривалості життя громадян і індекси здоров’я – низькі, умови роботи лікарів – незадовільні, заробітна плата – мізерна.

На превеликий жаль, Уряд досі не запропононував жодної базової моделі – що ми робимо у цій сфері.

Сьогодні я провів нараду з питань охорони здоров’я, вислухав позицію експертів національного і місцевого рівня, колег-депутатів, а також представників міністерства.

Свого часу у Вінниці ми починали вирішувати проблеми цієї галузі, не чекаючи, поки за це візьметься центральна влада. Запровадили публічний конкурс на вакантні посади і ліквідували корупцію при працевлаштуванні, створили першу муніципальну страхову компанію і розпочали впровадження елементів медичного страхування, створили кардіо- і перинатальний центри, сучасний діагностичний муніципальний центр.

Помилкова медична реформа, яка починалася 2011 року, ледве не зруйнувала все, що ми створювали. Мене критикували на нарадах усіх рівнів за протидію цьому експерименту. Я говорив тоді і повторив це сьогодні: не можна сидіти у високих кабінетах і думати, що ти знаєш все краще за інших – тих людей, які живуть і працюють на місцях.

Ми домовились про те, що маємо у робочій групі протягом місяця узгодити різні бачення стратегії реформування галузі. Водночас міністерство нарешті повинно почати вирішувати ті проблеми, які чомусь відкладаються з року в рік – визначення стандартів, запровадження протоколів, опис медичних округів, недопущення завищення цін на ліки. Залишати все як є, вважаю неприпустимим.

Джерело