Новели прикордонного режиму
На початку лютого нинішнього року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про врегулювання окремих питань прикордонного режиму. Проект відповідної постанови розроблено за ініціативою Адміністрації Державної прикордонної служби. На переконання авторів документа, реалізація нових положень сприятиме безпеці судноплавства, вдосконаленню порядку в`їзду та пересування осіб у контрольованих прикордонних районах, підвищить ефективність відстеження надводної обстановки у територіальному морі та внутрішніх водах нашої країни, а також усуне деякі правові колізії у чинному законодавстві. Детальніше про це й інші аспекти далі в матеріалі.
З ЛІБЕРАЛІЗАЦІЄЮ -ДОВЕДЕТЬСЯ ЗАЧЕКАТИ
– Питання внесення змін до Положення про прикордонний режим стало особливо актуальним з початком анексії Криму та російської агресії, – зазначає Сергій Шевчук. – Ми виявили певні упущення у попередній його редакції, які потрібно було виправити. Насамперед це стосується контролю за маломірними суднами на морській ділянці. Зміни в постанові 2010 року передбачали деяку лібералізацію щодо їх використання: зокрема, власники плавзасобів могли виходити у море до двох миль без інформування прикордонників. У світовій практиці ширина такої смуги коливається від двох до трьох миль, а оскільки Україна взяла курс на євроінтеграцію, на той момент це рішення було прогресивним.
Однак, як показали події останніх двох років, морська ділянка кордону стала дуже вразливою та небезпечною. І не лише тому, що Україна втратила значну частину свого флоту, а й через ліберальне законодавство. Сталося так, що у будь-який момент у фактично неконтрольовану двомильну смугу могли переправити ворожий десант чи потайки перевантажити на човни зброю і боєприпаси. Багато хто пам’ятає, як у липні 2014 року у Донецькій області було вщент зруйновано пункт технічного спостереження у селищі Сєдове. Тоді нападники підійшли з боку Росії на двох маломірних плавзасобах з мінометами. У результаті обстрілу один прикордонник загинув, а восьмеро отримали поранення. Навіть сьогодні непоодинокі випадки, коли неідентифіковані плавзасоби намагаються підходити до наших берегів. Надходить інформація і щодо можливої висадки на Чорноморське узбережжя диверсійних груп.
Тому наразі лібералізацію прикордонного режиму довелося відкласти до кращих часів, не забуваючи водночас і про те, аби вимушені обмеження не спричинили додаткових незручностей законослухняним громадянам.
ТЕРМІНОЛОГІЯ
У постанові вперше законодавчо визначено термін «лінія прикордонних інженерних споруджень». Це «спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та земельні ділянки, які відповідно до законодавства України надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів».
За словами полковника Шевчука, в Україні діють норми, які визначають порядок в’їзду і перебування осіб на ділянці місцевості між лінією державного кордону і лінією прикордонних інженерних споруджень, однак дотепер визначення останньої не було взагалі. Тому й трактували його по-різному, що давало привід для різноманітних неузгоджень, а подеколи і для зловживань як з боку посадових осіб підрозділів охорони державного кордону, так і мешканців прикордоння. На даний час класична лінія інженерних споруд є лише на окремих ділянках українських рубежів, переважно на заході країни. Однак відповідно до плану з інженерно-технічного облаштування українсько-російського кордону їх протяжність суттєво збільшиться. У цьому контексті питання законодавчого визначення лінії прикордонних інженерних споруджень, її проходження та створення ефективної дозвільної системи для перебування у її смузі набуває особливої актуальності.
У ЦЕНТРІ УВАГИ – МАЛОМІРНІ ПЛАВЗАСОБИ
Новою редакцією постанови удосконалено порядок обліку та тримання маломірних суден у пунктах базування, а також їх випуск і пересування у територіальному морі й внутрішніх водах України.
Відтепер їх вихід як у двомильну смугу, так і за її межі відбуватиметься лише після завчасного інформування підрозділів Держприкордонслужби, у зоні відповідальності яких вони перебувають. Термін сповіщення – не пізніше ніж за годину до виходу. Виняток становлять лише засоби розваг: катамарани, «банани» «шайби» тощо, яким дозволено виходити без інформування до двох миль.
Поряд із цим заборонено вихід та плавання малих суден без відповідних дозволів і обладнання в темну пору доби, а більш ніж за дві милі – і без радіолокаційних відбивачів. Це пов`язано з тим, що більшість човнів має дерев’яний, пластиковий, гумовий чи композитивний корпус, який не відбиває сигнал радіолокації, і пости технічного спостереження не можуть здійснювати контроль за їхнім переміщенням. Також категорично заборонено вихід суден після закінчення навігаційного періоду.
Крім цього, встановлено порядок визначення місць і вимог до облаштування та безпечної експлуатації пунктів базування маломірних суден, а також введено норму, за якою у разі неможливості адміністрацією об`єкта базування забезпечити плавзасоби постійним місцем для стоянки, дозволяється тримати їх в іншому місці за погодженням з адміністрацією та територіальним органом Укртрансбезпеки. Головними умовами при цьому є забезпечення надійного зберігання та обов`язкове інформування відповідного прикордонного підрозділу.
– Раніше десятки човнів, яким не вистачало місця на причалах, були розкинуті по узбережжю або цілодобово стояли на рейді, що іноді призводило до загибелі людей та інших негативних наслідків. Тепер, дотримуючись певних правил, їхні власники можуть не ризикувати і зберігати плавзасіб удома (але не на узбережжі поза об`єктами базування), – коментує норму Сергій Шевчук. – Що стосується безпосередньо діяльності пунктів базування маломірних суден, то у них обов’язково має бути створена адміністрація, яка може призначати чергово-вахтову службу. Її посадові особи несуть відповідальність за належне оформлення маломірних суден у плавання з точки зору безпеки судноплавства. Це оформлення пасажирів, визначення, чи не перевантажений засіб, чи є рятувальне спорядження тощо. Про кожен вихід вони зобов’язані інформувати прикордонників. Місце пункту базування визначається місцевими органами самоврядування (місцевими держадміністраціями) за погодженням з органами охорони держкордону, після чого пропозиції надаються до обласних державних адміністрацій, які їх затверджують і надають номери. Загалом всі ці нововведення запроваджено для того, аби встановити належний контроль у територіальному морі та внутрішніх водах нашої країни, а також щоб не повторилася трагедія із судном «Іволга», яка забрала життя багатьох людей.
НЕ ХОЧЕТЕ НЕПРИЄМНОСТЕЙ – ПОПЕРЕДЖАЙТЕ ЗАВЧАСНО
Обов`язкове інформування підрозділу Держприкордонслужби протягом 24-ох годин запроваджено і при постановці на облік, зміні приписки та постійного місця для стоянки або зберігання маломірних суден. Це здійснює адміністрація пункту базування. Таким чином, відтепер прикордонники отримуватимуть повну інформацію про те, де знаходяться плавзасоби та матимуть змогу відслідкувати усі їх переміщення.
Також за новою нормою при взятті на тимчасовий облік будь-якого судна адміністрація повинна обов`язково протягом доби інформувати про це підрозділи Державної прикордонної служби, у зоні відповідальності яких перебуває об`єкт базування.
Ще однією новелою документа є заборона посадки та висадки пасажирів, завантаження і розвантаження плавзасобів поза діючими об`єктами базування, а також їхній підхід до будь-яких суден закордонного прямування. Ця вимога стосується і тих пунктів, які не допущені до експлуатації. Виняток становлять лише випадки, пов`язані зі стихійним лихом, аварією та катастрофою. При цьому власники суден також зобов’язані завчасно поінформувати про ці дії прикордонників, але не пізніше їх здійснення.
Як зазначає полковник Шевчук, це дозволить перекрити контрабандні потоки на водних об’єктах, зокрема і в районі сумнозвісної «61 милі» на Дунаї, де здійснюються спроби незаконного бункерування нафтопродуктів, а також виключити прецедент для корупційної складової, адже тепер немає норми, за якою посадовими особами підрозділів охорони державного кордону може надаватися дозвіл або санкції на проведення вищезазначених дій.
ДОДАТКОВІ РЕЖИМНІ ОБМЕЖЕННЯ
Особливу увагу слід приділити і змінам, внесеним у 5-й пункт постанови, які стосуються додаткових режимних обмежень.
– Відповідно до Закону «Про Державну прикордонну службу» наше відомство мало право вводити їх і раніше, – пояснює наш співрозмовник, – однак у попередній редакції не було визначено, хто і у який спосіб має це робити. Тепер чітко прописано, що такі обмеження у необхідних випадках Держприкордонслужба може запроваджувати на в’їзд і проведення робіт у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Вони встановлюються наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з місцевими державними адміністраціями, міськими радами міст обласного значення та територіальними органами Національної поліції, ДМС та регіональними органами СБУ. Тобто при загостренні ситуації у прикордонні начальник загону після відповідної процедури погодження вводить такі обмеження на певний термін. Це де-юре унеможливить ситуацію, подібну до тієї, що склалася навесні 2014 року, коли певний час у прикордонні східних областей російські резиденти вели активну антиукраїнську пропагандистську роботу серед місцевого населення.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕВІЗНИКІВ
До Положення про прикордонний режим також внесено зміни, які стосуються відповідальності перевізників – водіїв автомобілів, начальників потягів, провідників, капітанів суден та інших. Відповідно до статті 12 попередньої редакції їм заборонялося підвозити лише у прикордонну смугу і вивозити з неї осіб, які не мають відповідних документів. Однак при цьому перевізники не несли жодної відповідальності за переправлення таких пасажирів з ділянок, де прикордонна смуга не встановлена. Згідно із законодавством це територія всіх районів, прилеглих до узбережжя Чорного та Азовського морів, а також окремі міста та райони, визначені відповідними постановами Кабміну, у тому числі і в районах, прилеглих до лінії розмежування в межах Луганської та Донецької областей. Таким чином, існувала загроза проникнення у прикордоння осіб із далеко не найкращими намірами. У новій редакції вузьке значення прикордонної смуги замінено на більш широке – контрольований прикордонний район. Це дозволяє притягувати недобросовісних перевізників до відповідальності за порушення прикордонного режиму.
