«Дві сторони — це Україна та Росія. Немає ніяких сепаратистів, це штучна проблема» —
«Дві сторони — це Україна та Росія. Немає ніяких сепаратистів, це штучна проблема» — Геращенко
23 березня у Мінську відбулась чергова зустріч Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі. Вона була важчою, аніж попередні.
Після вироку у суді над Надією Савченко українська сторона не уникнула нагоди вкотре підняти питання про її звільнення — українці озвучили вимогу президента Порошенка звільнити Савченко в рамках Мінських домовленостей. Про реакцію російських переговорників, а також про результати роботи «мінської групи» в інтерв’ю Громадському розповіла Уповноважена Президента України із врегулювання конфлікту на сході Ірина Геращенко.
Ключовим ускладненням спрацював суд над Надією (Савченко – ред.) та вирок. Російська Федерація у всьому світі відстоює позицію, що суд над Надією не стосується Мінського процесу, що начебто звільнення Надії — це не обовʼязок Російської Федерації, а абсолютно інша історія. Українська сторона ще раз наголосила, що ніколи не визнає вироку цього судилища над людиною, викраденою з української території. Цього разу в Мінську бойовики, які завжди озвучують позицію Російської Федерації, включилися до того, що Надія — це вбивця, чого ми її тут обговорюємо? Атмосфера цього судилища наклала свій відбиток на перемовини у Мінську.
Російська Федерація весь час каже, що вона не є учасником конфлікту на Донбасі. Вони є роздмухувачем цього конфлікту, а намагаються зробити вигляд що є просто спостерігачами. Щойно українські військові затримали російських ГРУшників, ми поставили питання присутності російських військових, оцих персонажів, як яскравий факт, свідчення найманців, що ГРУшники приїхали на українську землю вбивати. Яка ж була ганьба, коли ці російські представники сказали: «Да это вообще не наши люди», а бойовики почали кричати: «ДА, да это наш «ЛНР». Євген Марчук у безпековій групі звернувся до своїх візаві і каже: «Хіба офіцери можуть відмовлятися від солдатів? Це ганьба для російської армії, російських генералів, які відмовляються від своїх солдатів». Вони очі потупили, але нічого не сказали.
Питання можливого обміну ГРУшників на Савченко в Мінську не обговорювалося, тому що вони не визнавали, що це — представники російської армії. Але ми підіймаємо питання і цих конвоїв (гуманітарні конвої з РФ – ред.), і питання політвʼязнів. Україна чітко вважає, що виконання шостого пункту Мінських угод про звільнення всіх заручників — це і звільнення тих одинадцяти українців, які перебувають в тюрмах Російської Федерації. Звучать різні цифри, 28 заручників — це, якщо сюди приєднати і кримських татар. Ми говорили і з президентом, і з міністром закордонних справ, що потрібно розробити окрему програму захисту українців закордоном.
Атмосфера «мінська»: «ідеологічні розбіжності – це історія одна, але дуже важливо витягнути всіх бранців»
Тристороння контактна група тому і тристороння: Україна, Росія, ОБСЄ. Яку позицію займає ОБСЄ? Нейтральну. На мій погляд, нейтральність міжнародних організацій стає перебільшеною. І це вже співучасть. Україна б’ється за допуск Червоного Хреста до тюрем на окупованій території, допуск гуманітарних місій. Кажу: «А де ж ваші заяви»? А вони кажуть: ну, ви ж розумієте, ми хочемо, щоб все було мирно… І виходить, що Україна захищає принципи цих організацій. Ще на зустрічі запрошуються ті, хто утримує заручників, бо, звичайно, питання їхнього звільнення потрібно обговорювати з людьми, які утримують полонених.
В гуманітарну підгрупу входять дві особи, які представляють Україну. Це Ірина Геращенко — уповноважений Президента і представник СБУ — Віктор Медведчук. Ще наприкінці 2014 року Службою безпеки України була створена мобільна група, куди увійшли тоді Віктор Медведчук, Василь Грицак, Юрій Тандіт, які стали опікуватися питаннями звільнення заручників. На мій погляд, Україна має використати всі можливості щоб визволити наших бранців. Моя позиція: ідеологічні розбіжності – це історія одна, але дуже важливо витягнути всіх бранців. Ключі від цих вʼязниць, — чи вони в Росії, чи на окупованій території, — знаходяться в Кремлі.
На мені лежить велика відповідальність — не зашкодити процесу звільнення заручників. Тому я не вчиню нічого, що б цьому зашкодило. Українська команда там працює в непростих умовах. Навпроти сидять Російська Федерація, ОБСЄ займають відсторонену позицію, запрошуються ці люди (представники так званих «ДНР» та «ЛНР» – ред.). Коли мені щодня телефонують мами і дружини, благають про інформацію, питають, коли витягнемо хлопців, ключова задача – сприяти.
Я дуже багато розповіла всього, це не має жодного значення. Ключове — звільнити бранців, потім будемо писати мемуари, добре?
Теми мінських переговорів: гуманітарна допомога, внутрішньо переміщені особи та розмінування
Ми вважаємо, що на оцій найскладнішій лінії поблизу лінії зіткнення проживає 2,5 мільйони громадян України. Проблематика — це не тільки звільнення заручників, це й гуманітарні місії, проблеми IDPs (внутрішньо переміщені особи – ред.), розмінування. Міни, розтяжки стають ключовим викликом. В питанні розмінування працюємо з Червоним Хрестом, з іншими місіями задля маркування цих територій, просвітницької роботи в школах. До кінця березня перших 12 інфраструктурних обʼєктів, від яких залежить життєдіяльність регіону будуть розміновані. Але це питання на достатньо довгий час.
Донедавна робота всіх гуманітарних груп була заблокована. Зараз частково вдалося розблокувати місію Червоного Хреста, але їх не допускають до тюрем на окупованій території. Він там працює у маленьких продуктових місіях. Структури ООН трохи працюють в Луганській області на окупованій території, а в так званому ОРДО (окремі райони Донецької області – ред.) заблокована їхня робота.
Лікарів без кордонів взагалі вишвирнули звідти. Не відповідає дійсності інформація, начебто там можливо працювати… Більшість продуктової допомоги йде на окуповану територію. Ми сприяємо цьому, головне – допомогти людям. На жаль, ми не знаємо, як гуманітарна допомога там розподіляється, бо немає туди доступу. Ми отримуємо інформацію про страшну гуманітарну ситуацію в тюрмах, особливо там, де утримуються хворі на туберкульоз. В Луганській області залишилось два інтернати з лежачими дітками дуже важкими, у нас є страшна інформація про те, що там відбувається. Не дають можливості евакуювати.
Логіки немає. В Луганській області є людина, дві руки відірвані. Володимир Жемчугов. Це ж катівня якась просто. Спочатку бойовики стверджували що він живе у власному будинку, все у нього гаразд. Потім стверджувати, що в Луганську краща медицина і йому там надають кращу допомогу. Зараз взагалі вигадують, що він не хоче приїжджати на українську територію. Так і з дітьми. Кажуть що все гаразд, що за ними доглядають.
Тому важливо, щоби на найвищих рівнях піднімалася не лише політична тема «вибори, вибори, вибори», а й гуманітарна.
Допомога у «сірій зоні» — питання безпеки, яке має вирішити держава
Важко довезти допомогу і в сіру зону через безпекові питання. Я піднімала питання, що в Україні ключова допомога потребується за трьома напрямками: допомога переселенцям у створенні робочих місць і житла та допомога в сірій зоні. Вона має бути адресна. В селах в першу чергу літні люди залишилися, дороги немає, все заміноване.
Волонтери на початковому етапі зробили багато. Але це питання держави, нам потрібно забезпечити безпеку. Якщо організація завезе хліб пару разів, — це не виправить ситуації. Вирішення проблеми — це безпекова історія. От будують автомобільний пункт перетину в Золотому. Щодня обстріли, будує ж цивільне населення, місцеві роботяги. Чого ви по них стріляєте?
Україна наполягає на тому, щоб місія ОБСЄ була в безпеці. У нас нема скарг від моніторингової місії. Питання до ОБСЄ. Ви маєте працювати 24 години на добу, робити цілодобові пункти спостереження, в тому числі біля пунктів перетину.
У нас 1 млн 700 тисяч переселенців. Цей реєстр неідеальний, уряд має зробити його прогресивнішим
Держава зробила якісь кроки щоб їх підтримати, виділила трохи грошей з дірявого бюджету. Може це було зроблено не так системо, як хотілося, не так швидко. У нас офіційно зареєстровано зараз 1700000 переселенців, коли називаєш цю цифру Євросоюзу вони прозрівають. В цій цифрі багато людей, які не є переселенцями, живуть на окупованих територіях, зареєструвалися щоб отримувати пенсію, багато померлих, але їм нараховують гроші.
Мушу погодитися, що цей реєстр не ідеальний. Це питання до уряду, який має створити більш прогресивний реєстр (ЄС виділяв кошти на створення такого реєстру — ред.). При всій моїй повазі до Європейського Союзу, — вони так само не впоралися з міграційною кризою. Дуже часто гроші виділяються на те, щоб коли приїдуть їхні європейські експерти, — будуть проводити опитування, навчання. Чудово, хоч ми сьогодні потребуємо більше програм з працевлаштування та допомоги з ремонтом будинків. Таких програм майже не існує.
Доки триває війна, — будуть гуманітарні, економічні проблеми, будуть страждати прості люди
Україна прагне відновити свою територіальну цілісність і суверенітет. Ми б хотіли закрити україно-російський кордон, відновити там контроль, щоб не заходила зброя. Бачимо що тільки Україна жорстко підіймає ці теми. Дуже хотілося б допомогти переселенцям, але через економічну кризу неможливо говорити, що вже завтра ми вирішимо всі проблеми. Поки йде війна, будуть гуманітарні, економічні проблеми, будуть страждати прості люди. Це очевидно.
Мінська група не має права ухвалювати рішення, ми їх обговорюємо і надаємо їх Нормандському формату. Сьогодні Росія порушує всі норми міжнародного права. Можна критикувати Мінську групу, але можна наплодити тисячу форматів, а не виконувати основне. Це — маленькі кроки, маленькі гуманітарні питання, які потім показують, що вдається допомагати деяким людям. Я працюю за Нормандським форматом в рамках свого мандату.
Вибори для галочки і справжні вибори — це різні речі
Ми ведемо діалог про те, що вибори для галочки і справжні вибори — це різні речі. Врегулювання ситуації на папері і справжнє врегулювання — це також різні речі. Україна робить це для донесення правдивої позиції, щоб пояснити, що відбувається. Ви кажете, що дві сторони просто обмінюються там інформацією. Я не згодна в ключовому — дві сторони це Україна та Росія, немає ніяких сепаратистів. Це штучна, принесена проблема для України. Є маріонетки Кремля, обмануті пропагандою люди. Якщо ми вирішимо питання кордону і крок за кроком будемо займатися питанням донесення інформації, ми подолаємо цю проблему.
/Hromadske.Схід
http://www.hromadske.tv/politics/-dvi-storoni—–tse..6:514:11
10:53
10:06
6:514:11
10:53
10:06