Чоловік із паралізованими кінцівками зміг поворушити пальцями після того, як у його мозок імплантували спеціальний чіп.

Ієн Буркхарт із Огайо тепер може рухати окремими пальцями – наприклад так, щоб “зіграти” на пристрої, схожому на гітару.

Чіп зчитує сигнали його мозку, які потім обробляє комп’ютер. Далі комп’ютер стимулює м’язи електричним струмом, щоб викликати рух.

Це називають першим подібним досягненням у світі.

Дослідники сподіваються, що нова технологія у майбутньому зможе допомогти мільйонам людей, які потерпають від паралічу чи травм мозку.

Близько шести років тому 24-річний Ієн потрапив в автокатастрофу і отримав серйозну травму хребта.

Через це сигнали його мозку не можуть дійти до більшої частини тіла. Чоловік паралізований нижче ліктів та грудей, зокрема не може ходити.

Ієн каже, що відчув “великий шок”, коли зміг поворухнути рукою під час процедури в Університеті штату Огайо.

У його мозок імплантували сенсор, який зчитує активність сотень нейронів у ділянці мозку, що називається рухова кора.

Після цього знадобилися години тренувань, щоби навчити складну комп’ютерну програму розуміти міріади сигналів у мозку чоловіка.

Ієну також потрібен рукав-стимулятор зі 130 електродами, які скорочують різні м’язи у його правій руці.

Результати проекту опубліковані у журналі Nature. Дослідники кажуть, що Ієн тепер може брати і пересувати великі об’єкти, вилити рідину зі склянки чи провести кредиткою в терміналі.

За словами Ієна, перші тренування нагадували семигодинні іспити, після яких він був “цілковито втомленим і виснаженим”.

“Кожен рух треба було розбивати на частинки і концентруватися на них. Перші 19 років життя я сприймав це як належне”, – каже він.

Але завдяки практиці він освоює нові рухи вже швидше.

Новий проект називають великим кроком уперед у цій сфері.

У 2012 році жінка змогла керувати роботизованою рукою силою думки, але нова технологія дозволяє пацієнтам контролювати власне тіло.

“На нашу думку, це дає надію багатьом пацієнтам у майбутньому, коли ця технологія еволюціонує та визріє”, – каже доктор Алі Резай, нейрохірург, який імплантував Ієну чіп.

Один із великих викликів, які стоять перед науковцями, – як перевести видовищні досягнення з лабораторії у повсякденне життя.

Цей підхід вимагає операції. Також потрібно багато кабелів і великий комп’ютер, щоб обробляти сигнали з мозку.

Крім того, рухи Ієна не такі зграбні, як звичайні, хоча це величезне досягнення порівняно з його станом після операції.

Але рухова кора має мільйони нейронів, а чіп знімає сигнали лише з кількох сотень із них. Фахівці сподіваються, що технологія розвинеться так, що дозволить наблизитися до повного відновлення функцій пацієнтів.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело