Адвокат: вирок Литвинову – “ганьба російського правосуддя”
Адвокат українця Сергія Литвинова, якого суд міста Тарасівка Ростовської області засудив до восьми з половиною років позбавлення волі в колонії суворого режиму, називає озвучений у середу вирок “ганьбою російського правосуддя”.
Захист Литвинова подає апеляцію на вирок російського суду і паралельно починає роботу з підготовки скарги до Європейського суду з прав людини.
Тарасівський суд визнав жителя села Камишине Луганської області винним у розбійному нападі у складі групи озброєних осіб на громадянина Росії на території Луганщини і заволодінні двома автомобілями.
Раніше сторона обвинувачення стверджувала, що Литвинов причетний до вбивств та зґвалтувань на території Донбасу. Однак згодом російський Слідчий комітет зняв ці обвинувачення через відсутність події злочину: розслідування не встановило жертв і потерпілих діянь, у яких начебто зізнався Литвинов.
Сам Литвинов твердив, що над ним знущалися, катували. Про це він розповідав, зокрема, представникам українського консульства, які потрапили до нього через кілька місяців після затримання.
МЗС України включило Сергія Литвинова до списку політичних в’язнів, утримуваних в Росії.
“Скандал буде”
Oскільки справа політична, то іншого вироку і очікувати було не можнаВіктор Паршуткін, адвокат
“До сьогоднішнього дня в російських судах справи про розбій, базовані тільки на показах потерпілого – у даному випадку вдаваного потерпілого – до розгляду не приймалися. Це перший такий вирок, винесений в російських судах. Але оскільки справа політична, то іншого вироку і очікувати було не можна”, – пояснив Віктор Паршуткін ВВС Україна.
Адвокат переконаний, що справу Литвинова сфабрикували з пропагандистською метою – показати російському глядачеві “звірства, що їх скоюють українські військові на Донбасі”.
“Коли розвалилися обвинувачення в каральних операціях, вбивствах і зґвалтуваннях, з’явилася ця справа про розбій – щоб не відпускати Литвинова на Україну. Бо відпустили б Литвинова – на нього одразу ж кинулися б українські й закордонні журналісти, які б побачили, що це насправді – сільський дурник. Скандалу було б на увесь світ. Але скандал і зараз буде на весь світ”, – розповідає Віктор Паршуткін.
Захисник Литвинова каже, що крім подачі скарги до Європейського суду з прав людини після проходження стадії апеляції в російських судах, він вестиме “величезну боротьбу за звільнення Литвинова на всіх напрямках”.
Він каже, що ініціює позов з метою відшкодування Литвинову моральної шкоди за його утримання за ґратами через звинувачення в участі у каральних операціях. Крім того, він анонсує позови про захист честі і гідності Литвинова до низки російських телеканалів, які “ославили його як карателя”.
“Знову фейк”
Сергія Литвинова затримали влітку 2014 року. Його адвокат каже, що, маючи серйозні проблеми з зубами, українець поїхав до лікарні сусіднього російського містечка Тарасівка.
Там після операції на щелепі опинився в одній палаті із бойовиками так званої ЛНР.
Сам Сергій розповідав українському консулу, що з цими особами він вживав спиртні напої, після чого його забрали співробітники російських спецслужб як бійця батальйону “Дніпро-1”.
Адвокат припускає, що пан Литвинов вжився у роль українського військового, не оцінивши усіх можливих наслідків.
Журналісти інтернет-видання “Українська правда. Життя” побували у селі Камишне Станично-Луганського району і поспілкувалися із односельцями Литвинова. Ті кажуть, що Сергій психічно неповноправний, хоч і не стоїть на обліку, однак був звільнений від служби в армії.
Селяни не виключали, що Литвинов, перебуваючи у лікарні у Тарасівці, міг розповідати, як він “брав участь” у боях.
Після того, як справу “карателя” – без розголосу у російських ЗМІ – закрили, Сергію Литвинову висунули нове звинувачення – у розбійному нападі у складі групи озброєних осіб на громадянина Росії. Начебто він, разом із двома українськими військовослужбовцями, погрожуючи зброєю, на території Станично-Луганського району відібрав у росіянина два автомобілі – УАЗ-452 та Opel Frontera. І останній, за цією версією, впізнав Литвинова на фотографії, але на очне впізнання не з’явився.
“На моє глибоке переконання, ці звинувачення також вигадані, це знову фейк. У справі дуже багато проколів, схоже, її клеїли без докорів сумління”, – розповідає адвокат.
Пан Паршуткін твердить, що має офіційні відповіді державних органів України та Росії про те, що російський громадянин, у якого нібито викрали автомобілі, востаннє перетинав українсько-російський кордон задовго до дня, коли скоїли злочин. Окрім того, один із автомобілів знятий із реєстрації ще у 1997 році.
What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.