У Брюсселі вперше за два роки відбулись переговори ради Росія-НАТО на рівні постійних представників. Головною темою, за словами генерального секретаря, стала ситуація в Україні, оскільки саме вона визначає нинішні напружені відносини альянсу з Росією.

Робота ради була сильно скорочена після анексії Кримського півострова Росією і загострення ситуації на Донбасі. Тоді було повністю припинено військове співробітництво між НАТО і Росією, однак дипломатичні відносини заморожувати не стали.

Головною цінністю нинішніх переговорів, за словами генсека, є збереження дипломатичних каналів в умовах напруженості між двома країнами. Переговори, які затрималися майже на дві години, за словами пана Столтенберга, були серйозними і відвертими. “Сторони дотримуються дуже різних поглядів, але ми слухали один одного”, – сказав він.

“Однак це не означає, що ми повертаємося до нормальних відносин”, – підкреслив генсек.

Раніше, анонсуючи зустріч, він сказав, що головною умовою повернення до колишніх відносин стане “повага міжнародного законодавства” Москвою.

У свою чергу, постійний представник Росії при Північноатлантичному альянсі Олександр Грушко, який очолював російську делегацію, заявив після закінчення зустрічі, що Росія не відчуває дискомфорту від відсутності співпраці з НАТО при наявності двосторонніх відносин з країнами альянсу.

Пан Грушко також сказав, що діалог – сам по собі вже хороший фактор у відносинах. “Розмова була, використовуючи дипломатичну мову, субстантивною. Зустріч тривала замість двох запланованих годин майже три з половиною. Ми пройшлися всіма основними питаннями, пов’язаними зі станом безпеки в Європі. Само собою це вже непогано”, – заявив дипломат.

Говорячи про майбутнє відносин в рамках ради, російський постійний представник заявив, що продовження діалогу можливе лише за наявності позитивного порядку денного. “Проблема полягає в тому, що на сьогоднішній день у нас з НАТО немає позитивного порядку денного. Всі проекти співпраці, які реально зміцнювали і безпеку Росії, і безпеку країн НАТО, вони припинені”, – сказав він.

Тим часом, як вважає експерт-міжнародник Олександр Баунов, рада Росія-НАТО вже вичерпала себе в тій якості, в якій вона створювалась з самого початку, і тепер її адаптують до нової реальності в Європі, вона стане свого роду центром оперативної координації між Росією і Північноатлантичним альянсом.

Крім України, на зустрічі обговорювалося питання контролю над військовою активністю сторін, її транспарентність і зниження ризиків, пов’язаних із збільшеною військовою активністю.

Третім питанням, що обговорювалося на переговорах, стала ситуація в Афганістані і міжнародний тероризм. За даними газети “Комерсант”, на включенні цих питань до порядку обговорення наполягала Росія.

Мінські домовленості

Говорячи про ситуацію в Україні, пан Столтенберг окремо підкреслив, що всі країни-члени альянсу виступають за суверенітет і територіальну цілісність української держави, а також не визнають анексії Криму.

“У нас є розбіжності по фактам, їхньому трактуванню, а також відповідальності за кризу, як в Україні, так і довкола неї”, – сказав пан Столтенберг.

Він засудив порушення режиму припинення вогню на сході України в останні дні, а також від імені всіх членів альянсу закликав дотримуватися мінських домовленостей. При цьому пан Столтенберг окремо відзначив, що сторони, які підписали угоду в Мінську, зобов’язані їх дотримуватися, і на Росії лежить за це велика відповідальність.

На прес-конференції він заявив, що “Росія дестабілізує схід України, надає підтримку сепаратистам боєприпасами, фінансами, устаткуванням і керівництвом”, додавши, що розбіжності з українського питання є принциповими. Однак, за його словами, зараз найважливіше – дотримуватися домовленостей про припинення вогню, і саме це є в даний момент головною метою альянсу.

Російський представник виступив з симетричною заявою щодо альянсу. “Ми бачимо, що підготовлені натовськими інструкторами збройні сили, контингенти, підрозділи не тільки збройних сил України, а й спецсили, ротуються на кордоні в зоні кризи, це створює додаткову напругу з військової точки зору і з точки зору безпеки”, – заявив Олександр Грушко.

Він додав, що саме НАТО має “дати відповідні сигнали” про те, що “з цією військовою активністю потрібно закінчувати”.

Протистояння

Друга тема зустрічі – військова активність в Європі Росії і країн-членів альянсу – стає все актуальнішою в останні місяці і навіть тижні.

Відносини між НАТО і Росією ускладнилися настільки, що багато хто став згадувати про протистояння часів Холодної війни. Це стосується як практичних дій, так і висловлювань політиків і військових з обох боків.

За кілька днів до переговорів в Балтійському морі стався інцидент, під якого російські бомбардувальники кілька разів пролетіли на близькій відстані від американського есмінця “Дональд Кук”.

За три дні до зустрічі російський винищувач перехопив над Балтикою літак-розвідник військово-повітряних сил США. У січні стався подібний інцидент.

У свою чергу винищувачі країн НАТО за останній рік неодноразово піднімалися в повітря для перехоплення російських літаків, зокрема – поблизу британського повітряного простору.

За словами пана Столтенберга, одна з цілей переговорів – розробити дієві механізми запобігання подібним інцидентам. Генсек говорив про обльоти російськими бомбардувальниками американського есмінця, проте ситуацій, під час яких відбувається небезпечне зближення різних військових апаратів, було більше.

Причому, як особливо підкреслив керівник альянсу, можна використовувати вже наявні механізми запобігання інцидентів, налагоджені канали зв’язку і документи, достатньо всього лиш доопрацювати їх з урахуванням сучасної реальності.

Нова реальність

Єнс Столтенберг пояснив, в чому полягає ця реальність: “Багато що змінилося, ми спостерігаємо збільшення військової присутності, можливостей збройних сил”.

За його словами, настав час адаптувати до нової реальності “Віденський документ”, договір країн ОБСЄ 2011 року про заходи зміцнення довіри і безпеки.

Ситуація в Європі дійсно сильно змінилася в останні місяці.

Росія концентрує війська на західному напрямку. У січні стало відомо, що в західному військовому окрузі створюються три нові дивізії на додаток до першої танкової армії, яку також створюють там же. У лютому псковська дивізія повітряно-десантних військ провела навчання, на яких відпрацьовували захоплення аеродромів умовного противника.

Читайте також:

Навіщо Росії нові дивізії на кордоні з Україною?

У свою чергу НАТО також розглядає різні сценарії захисту Балтійських країн, вважаючи цей напрям потенційно небезпечним в контексті російського військового вторгнення. Західні країни вже починають реалізовувати плани зміцнення оборони саме на цьому напрямку.

Російське керівництво звинувачує НАТО і США в розв’язанні нової холодної війни і дає зрозуміти, що вважає НАТО однією з головних загроз безпеці. Після закінчення переговорів у Брюсселі Олександр Грушко заявив, що діалог про заходи щодо довіри між Росією і НАТО неможливий без зниження альянсом військової активності біля кордонів Росії.

Західні політики і військові також називають Росію країною, яка загрожує безпеці країн-членів альянсу.

Так, командувач американськими військово-повітряними силами в Європі генерал Френк Горенц недавно в інтерв’ю інтернет-виданню Defence News заявив про створення системи стримування в Європі, маючи на увазі загрозу з боку Росії. На початку березня головнокомандувач силами НАТО на європейському континенті Філіп Брідлав звинуватив Росію в тому, що вона навмисно допомагає сирійському уряду в створенні кризи з біженцями.

“Завдання якось розчинилось”

У цій новій реальності, як розповів в інтерв’ю Російській службі Бі-бі-сі російський журналіст-міжнародник Олександр Баунов, рада Росія-НАТО може виявитися цілком затребуваним і корисним органом.

“Росію б влаштував формат, близький до відносин часів Холодної війни, глобального військового суперництва. Щось на зразок постійно діючої прямої лінії, інструмент запобігання зіткненням, консультацій щодо спільної появи в якихось небезпечних місцях”, – сказав він.

За словами пана Баунова, раніше ця рада координувала відносини Росії і НАТО в умовах, з одного боку, розширення альянсу на Схід, з іншого – деяких партнерських відносин. Оскільки Росія тепер буде набагато різкіше реагувати на можливі спроби розширення НАТО, а про минуле партнерство говорити геть не доводиться, то і рада свої початкові функції більш не виконує.

З іншого боку, на думку експерта, НАТО в такій обстановці теж раптово знайшов новий сенс існування, оскільки організація “була створена для конвенціональних міждержавних конфліктів, яких не було, і їй доводилося брати участь у внутрішніх, миротворчих конфліктах, патрулюванні і громадянських війнах”.

“Основне завдання якось розчинилося, а тут воно знову виникло з нічого”, – резюмує експерт.

Що стосується майбутніх переговорів в рамках ради Росія-НАТО, то, за словами пана Столтенберга, її робота формально не припинялася, і отже переговори, подібні до нинішніх, триватимуть, хоча конкретні дати поки не обговорювалися.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело