Збройна агресія Росії проти України

Особливості розгортання та діяльності російських окупаційних військ на сході України

Триваюча збройна агресія Російської Федерації на українському Донбасі є одним з елементів “гібридної” війни проти України. Стратегічною метою якої є плани режиму Путіна повне відновлення контролю над нашою Державою та недопущення її європейської та євроатлантичної інтеграції.

Після невдалих спроб Росії досягти своїх цілей політичними та економічними методами вона розв'язала проти України “гібридну” війну, головними наслідками якої стали:

анексія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;

втрата Україною контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей;

проголошення т.зв. "Донецької та Луганської народних республік".

В результаті успішного проведення Антитерористичної операції влітку 2014 року склалась ситуація коли Україна могла відновити свою територіальну цілісність та конституційний лад на сході нашої Держави.

Зазначене не відповідало інтересам Російської Федерації. У зв’язку з цим в серпні 2014 року, коли виникла реальна перспектива відновлення Україною контролю над Донецьком та Луганськом, режимом Путіна було прийнято рішення ввести на територію нашої Держави підрозділи збройних сил Російської Федерації.

На Донецькому напрямку угруповання російських військ мало у своєму складі не менше чотирьох батальйонних тактичних груп загальною чисельністю близько 4 тис. військовослужбовців.

Результатом бойових дій стало оточення українських військових формувань в районі Іловайська, позбавлення української сторони можливості контролювати східну ділянку державного кордону з Росією та окупація частини Донецької області по рубежу Іловайськ – Безіменне.

У такий спосіб Російська Федерація розпочала збройну агресію проти нашої Держави і, прикриваючись штучно створеними сепаратистськими рухами, забезпечила подальше існування т.зв. “Донецької та Луганської народних республік”.

Після цього, у листопаді 2014 року, Росія приступила до створення двох армійських корпусів на окупованій частині Донбасу, остаточне формування яких завершилось у жовтні 2015 року. Створення угруповання російських окупаційних військ на територіях т.зв. “ДНР” та “ЛНР” відбувалось на основі батальйонних тактичних груп збройних сил РФ та розрізнених незаконних збройних формувань, керівництво якими здійснювали офіцери російських спецслужб (переважно ГРУ ГШ та ФСБ РФ).

На сьогодні до 70% особового складу 1 та 2 АК становлять громадяни Росії, з яких 25% – кадрові військовослужбовці, 45% – громадяни Росії, яким Державна дума РФ намагається присвоїти офіційний статус добровольців.

Підтвердженням наведених вище фактів є перехоплена 1 листопада 2014 року телефонна розмова генерал-лейтенанта Гурульова А. В. командувача 58 армії Південного військового округу з генерал-лейтенантом Кузовльовим С.Ю. командувачем 2 армійського корпусу (м.Луганськ, Україна), який на той час створювався у складі 12 Командування резерву (м.Новочеркаськ, Росія) Південного військового округу ЗС РФ.

Зміст цієї розмови свідчить, що генерал Гурульов був причетний до формування угруповання російських окупаційних військ на території України. На той час його підлеглий генерал Кузовльов С.Ю. залишив штатну посаду начальника штабу 58 армії та безпосередньо приступив до формування 2 Армійського корпусу на території України. Перебуваючи в Луганській області генерал Кузовльов С.Ю., якому не сподобалась “укропская украинская погода” доповідав командувачу про проблеми створення армійських корпусів та стан батальйонних тактичних груп ЗС РФ.

У той період, вересень-листопад 2014 року, на сході України були зафіксовані батальйонні тактичні групи зі складу 7 та 5 окремих танкових бригад, 18, 19, 28, 32, 36, 74 та 200 окремих мотострілецьких бригад ЗС Росії. Ось чому генерал Гурульов вимагав від свого підлеглого детально розписати результати “приема батальонных тактических групп”.

Російські командири вкрай скептично відносяться до використання в бойових підрозділах місцевого населення, яке вони розподілили та три категорії: “алкоголики – тунеядцы”, “скупщики краденого”, “продавцы ворованного”.

Тому, на командні та штабні посади в з’єднаннях і частинах 1 і 2 АК, а також ключових підрозділах призначаються виключно кадрові офіцери збройних сил Росії. Ротація кадрового складу військовослужбовців ЗС РФ, за словами генерала Кузовльова “…наших то воинских подразделений”, здійснюється залежно від напруженості бойових дій.

На сьогодні 1 АК (м. Донецьк) має у бойовому складі п’ять бригад, два полки, окремі батальйони та підрозділи забезпечення.

Загальна чисельність 1 АК складає близько 20 тис. осіб.

2 АК (м. Луганськ) має у бойовому складі чотири бригади, один полк, а також окремі батальйони та підрозділи забезпечення.

Загальна чисельність 2 АК становить близько 14,6 тис. осіб.

Крім того, у складі армійських корпусів формуються додаткові окремі підрозділи штурмового призначення.

Оперативне планування та бойове застосування 1 і 2 АК здійснюється за стандартами (статутами і настановами) збройних сил РФ. Про це свідчать наявні у воєнної розвідки України керівні документи, серед яких щоденна доповідь начальника оперативного відділу штабу 1 АК стосовно дислокації та стану з’єднань і частин корпусу.

На слайдах показані витяги з бойових документів командування 1 АК російських окупаційних військ. Документи такого зразка розробляються в штабах армійських корпусів у рамках оперативного планування та звітності перед вищим командуванням, включаючи 12 Командування резерву (на сьогодні Центр територіальних військ) Південного військового округу та Генеральний штаб ЗС РФ.

Представлені документи розроблені кадровими військовослужбовцями збройних сил РФ, які мають оперативно-стратегічний рівень підготовки та досвід штабної роботи.

На теперішній час Генеральний штаб ЗС РФ здійснює керівництво російськими окупаційними військами через Центр територіальних військ та інші органи управління Південного військового округу.

Безпосереднє керівництво діяльністю частин та підрозділів 1 і 2 АК покладено на кадрових військовослужбовців ЗС РФ, які перебувають на командних і штабних посадах до роти включно.

Головним управлінням розвідки МО України встановлено кадрових генералів та офіцерів ЗС РФ, які займають командні посади в 1 та 2 АК до окремого батальйону включно.

Зокрема, в 1 АК такими офіцерами є:

генерал-майор Валерій Асапов – командувач корпусу;

генерал-майор Ігор Тимофеєв – командир 3 окремої мотострілецької бригади;

полковник Ігор Каплій – командир 5 окремої мотострілецької бригади;

полковник Дмитро Бондарєв – командир 9 ошмсп мп;

полковник Роман Тітов – командир 11 окремого мотострілецького полку;

майор Віталій Сукуєв – командир 1 батальйону спеціального призначення;

полковник Козлов – командир окремого комендантського полку;

підполковник Костянтин Канаплянік – командир окремого розвідувального батальйону 1 АК;

На посадах у 2 АК ідентифіковані:

генерал-майор Євгеній Нікіфоров – командувач корпусу;

полковник Андрій Рузинський – командир 2 окремої мотострілецької бригади;

полковник Петро Болгарєв – командир 4 окремої мотострілецької бригади;

полковник Олександр Бушуєв – командир 7 окремої мотострілецької бригади;

полковник Рєпнін – командир 6 окремого мотострілецького полку;

полковник Мурадханов – командир окремого комендантського полку.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України, продовжує встановлення даних на генералів та офіцерів збройних сил Росії причетних до скоєння військових злочині на території України.

На теперішній час значні зусилля командування російських окупаційних військ зосереджуються на підвищенні боєздатності частин та підрозділів 1 і 2 армійських корпусів.

За даними воєнної розвідки України, на сьогодні завершується бойове злагодження бригад та полків. В ході навчань з бойовою стрільбою відпрацьовуються, крім іншого, питання подолання водних перешкод та мінних полів, що свідчить про наступальний характер бойової підготовки російських окупаційних військ.

Встановлено, що навчання та тренування у 1 і 2 армійських корпусів проводяться в єдиній системі оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки Південного військового округу ЗС РФ.

Зокрема, за наявною інформацією, ряд навчально-бойових заходів з управління вогнем артилерії, спеціальні навчання сил і засобів розвідки та протиповітряної оборони, а також командно-штабні навчання на місцевості проводились у цьому році під керівництвом командування і штабу Центру територіальних військ Південного військового округу збройних сил Росії.

Керівництво російських окупаційних військ надає важливого значення готовності 1 та 2 АК до негайного застосування. Постійно уточнюються бойові документи та плани застосування військ.

Запаси матеріально-технічних засобів (боєприпасів, пального тощо) підтримуються поставками з Росії в обсягах, які мають забезпечити ведення бойових дій протягом 14-15 діб.

Окремої уваги заслуговує той факт, що вже з перших днів окупації Донбасу здійснювалось вивезення обладнання, матеріальних цінностей та викраденого бойовиками майна з території України в Росію. Для цього використовується автотранспорт, який повертається до Росії після розвантаження на території України боєприпасів, озброєння, матеріально-технічних засобів та іншої т.зв. “гуманітарної” допомоги.

Друга частина телефонної розмови генерал-лейтенанта Гурульова А.В. з генерал-лейтенантом Кузовльовим С.Ю. свідчить, що таке специфічне використання військового автотранспорту розпочалось ще в 2014 році. В розмові зазначається про вивезення з території України на “сторону РФ” коштовного обладнання для трубопроводів: “выходила колонна под боеприпасы…, а в машинах загруженные оказались вентиля”. Це тільки один епізод цілеспрямованого руйнування економіки тимчасово окупованих районів України російськими окупаційними військами.

Висновки:

Восени 2014 року Російська Федерація приступила до формування на сході України угруповання окупаційних військ у складі двох армійських корпусів:

на підставі засекречених нормативних актів та за рахунок фінансування з бюджету Міністерства оборони Росії;

з чітким підпорядкуванням Генеральному штабу ЗС РФ через органи управління Південного військового округу;

комплектуванням з’єднань та частин за рахунок кадрового складу ЗС РФ;

забезпеченням озброєнням та військовою технікою, боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами та іншими матеріально-технічними засобами, які поставляються з території Росії.

Формування 1 та 2 армійських корпусів російських окупаційних військ було завершено в листопаді 2015 року.
http://gur.mil.gov.ua/content/osoblyvosti-rozghortann..
Особливості розгортання..

2:151:28

16

2:151:28

Посилання
gur.mil.gov.ua

Джерело