Західна преса пише про проблеми в НАТО напередодні Варшавського саміту, ефективність антиросійських санкцій, книжку колишнього прем’єра Британії Гордона Брауна та його думку щодо “справи Литвиненка”, а також розмірковує над тим, що чекає на лоукостери в разі виходу Британії з ЄС.

New York Times: НАТО під напругою

“НАТО під напругою на тлі того, як Росія стає відважнішою” – у статті з таким заголовком журналіст New York Times розмірковує над проблемами та суперечностями в альянсі напередодні саміту у Варшаві.

“За шість тижнів до критично важливої зустрічі, що спрямована на посилення політики стримання НАТО щодо міцнішої Росії, перед альянсом стоїть велика кількість викликів”, – каже автор.

Зараз безпекові загрози настільки ж великі, як і наприкінці Холодної війниNew York Times

Зокрема, йдеться про необхідність знайти четверту країну, яка готова надіслати до Польщі та країн Балтії свої війська. Наразі про готовність розмістити свої сили біля кордону Росії оголосили Велика Британія, Німеччина та США. Та це не найбільша проблема альянсу, вважає автор.

“Зараз безпекові загрози настільки ж великі, як і наприкінці Холодної війни”, – каже журналіст.

“Та, попри дедалі більші загрози, багато європейських країн досі опираються заходам, що спрямовані на зміцнення НАТО”, – додає він.

Автор зазначає, що багато країн не приділяють належної уваги збільшенню військових бюджетів, а такі, як Італія, наприклад, їх зменшують.

Ще більш тривожним для НАТО виглядає аспект нової військової доктрини Росії, яка передбачає застосування тактичної ядерної зброї на початку конфлікту.

Журналіст завершує статтю словами очільника альянсу Єнса Столтенберга: “Доти, доки у світі існує ядерна зброя, ми маємо залишатися ядерним альянсом”.

“Неформальний” тиск на Москву

Російська економіка значно більше страждає від так званих “неформальних санкцій” Заходу, ніж від офіційно оголошених – такий висновок статті Financial Times.

Видання зазначає, що повернення Москви на міжнародний ринок капіталу з розміщенням євробондів, яке відбулося минулого тижня вперше за останні три роки, свідчить про те, що не все так погано в російській економіці.

“Отримавши 1,75 мільярда доларів від випуску облігацій, Москва показала, що і досі може брати у борг, і, швидше за все, зможе отримати ще три мільярди, необхідні для покриття дефіциту бюджету цього року”, – пише газета.

Продаж євробондів продемонстрував, наскільки “неформальні” санкції, включно з кулуарним тиском влади певних країн, стримують компанії, банки та інші фінансові установи від бізнесу в Росії, додає видання.

Так, попри заяви Москви про продаж левової частки облігацій вартістю у мільярд доларів інвесторам із Великої Британії, кілька великих фондів публічно відмовилися від участі у торгах, а знайти тих, хто визнав би свою участь, виявилося досить складно, зазначає Financial Times.

Тобто проблема полягає не у відсутності попиту, а в занепокоєнні компаній щодо того, що вони не зможуть продати цінні папери на вторинному ринку.

“Багато західних компаній, можливо, приховано бажають зникнення геополітичної напруги та незадоволені обмеженнями, які на них накладені, як формальними так і неформальними”, – пише газета.

Проте, швидше за все, санкції проти Росії продовжать ще на півроку. Це рішення можуть ухвалити в найближчі тижні, підсумовує видання.

Екс-прем’єр про вбивство Литвиненка

Вбивство колишнього офіцера російського ФСБ Олександра Литвиненка “замовили згори”, пише у своїй книжці колишній прем’єр Британії Гордон Браун, повідомляє Guardian.

“Ми розуміли, що вказівка на вбивство прийшла згори… і також було ясно, що інші вбивства були можливі на британській землі”, – цитує видання рядки книжки.

За словами пана Брауна, це призвело до “дипломатичного протистояння” з Москвою, яке відтоді характеризувало відносини між країнами.

У книжці екс-прем’єр згадує, як вислав із країни чотирьох співробітників російського посольства у Лондоні.

Пан Браун зазначає, що погодився з результатами публічного

розслідування справи Литвиненка, за якими президент Росії і голова розвідки ФСБ “імовірно схвалили” “вбивство Литвиненка полонієм”, пише Guardian.

У Кремлі називали це слідство непрофесійним і поверхневим. Підозрювані виконавці свою причетність до вбивства Литвиненка послідовно заперечують.

Лоукостери, туризм і “брекзіт”

Над тим, чим загрожує можливість виходу Британії з ЄС планам пересічних британців на відпочинок у Європі, розмірковує у своїй статті журналіст Independent.

За словами автора, це питання досить сильно турбує британців, можливо, через те, що “найбільше вони контактують з Європою саме під час відпочинку там”.

Більше за все можливий “брекзіт” може позначитися на британських лоукостерах і вартості перельотів Європою, зазначає журналіст.

“Згідно з деякими противниками брекзіту, політика “відкритого неба” стане чи не першою угодою, яку скасують”, – каже автор.

Саме тому свобода таких лоукостерів, як EasyJet, зокрема в ціноутворенні, може бути під загрозою.

Проте автор скептично ставиться до запровадження візи для британських мандрівників Європою. Особливо з огляду на те, що серед країн ЄС Британія є другим після Німеччини найбільшим “експортером” туристів на континент.

Щодо роумінгу в закордонних поїздках, то європейські мобільні оператори вже знизили тарифи. А до наступного червня плату за роумінг взагалі мають скасувати. Тож це трапиться незалежно від того, залишиться Британія у ЄС чи ні.

Зрештою, дорожчими можуть стати самі подорожі, просто через те, що брекзіт може негативно позначитися на курсі фунта, підсумовує журналіст.

Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.

Let’s block ads! (Why?)

Джерело