Швейцарці “проголосували проти гарантованого доходу” – GFS
За попередніми даними, швейцарці не підтримали ідею запровадити в країні гарантований щомісячний дохід.
У неділю в країні пройшов референдум із цього питання – перший подібний у світі.
За даними маркетингової компанії GFS, 78% виборців проголосували проти пропозиції виплачувати людині певну суму, незалежно від того, працює вона чи ні.
На референдумі не вказувався можливий розмір цієї виплати.
Але ініціатори ідеї говорили про щомісячний дохід у розмірі 2,5 тисяч швейцарських франків (2,555 тис. доларів) на місяць.
Прихильники гарантованого доходу вказують, що кількість робочих місць постійно скорочується під впливом роботизації.
Противники відзначають, що ці виплати може позбавити людей мотивації працювати.
Ідея не нова
Раніше в країні пройшли демонстрацій на підтримку пропозиції. Вулицями Цюриха пройшли сотні переодягнених у роботів активістів, які обіцяють звільнити людей від повсякденного тягаря.
Один із організаторів демонстрації Че Вагнер стверджує, що введення гарантованого доходу буде справедливим розв’язанням проблем.
“У Швейцарії більше половини всіх робіт взагалі не оплачується – це робота домогосподарок, догляд за хворими та людьми похилого віку, громадська робота. А тепер така робота буде більше цінуватися”, – каже він.
Однак це далеко не нова ідея, пише кореспондент BBC Імоджен Фолкс. Ще в XVI столітті Томас Мор пропонував ввести щось подібне в своєму філософському трактаті “Утопія”.
У ХХ столітті багато економістів як лівих, так і правих переконань теж стверджували, що це має сенс.
Наприклад, американський економіст Мілтон Фрідман, творець теорії ринкового капіталізму, підтримував цю ідею, тому що такий дохід дозволив би покінчити з різними соціальними допомогами.
Та й зараз у Фінляндії уряд розглядає можливість експерименту з надання 8 тисячам громадян з малозабезпечених прошарків гарантованого доходу.
При цьому цю групу пропонують розбити на підгрупи і давати їм різні суми з метою перевірки припущень про те, що більш високий дохід нібито буде позбавляти людей ініціативи в пошуках роботи.
У багатьох країнах – від Австралії до Канади – влада все частіше задає питанням: чи не дешевше було б покінчити з соціальною допомогою і замінити її гарантованим доходом?
Але активісти типу Че Вагнера виходять не з економічних, а скоріше з гуманітарних міркувань – вони вважають, що в нинішній ситуації люди часто змушені працювати тільки для того, щоб заробити на життя, а при отриманні свободи вони зайнялися б більш приємними і більш корисними для суспільства справами.
Відповідальність і ініціатива
Однак швейцарський референдум викликає і масу серйозних питань. Прихильники гарантованого доходу не знають, яким чином він буде фінансуватися з державного бюджету.
Вони просто кажуть, що в разі прийняття пропозиції парламент країни має розглянути і вирішити це питання.
Тому не дивно, що серед політиків ця ідея не користується підтримкою – жодна з партій у парламенті не схвалює її.
Дивно те, що жодна з партій не заперечує проти доходу на підставі фінансових міркувань. Політики більше стурбовані втратою почуття відповідальності та ініціативи у населення, особливо серед молоді.
Стривожені також і представники ділових кіл, які вже зараз стикаються з дефіцитом робочої сили в багатьох галузях економіки.
Однак найпереконливіший аргумент проти гарантованого доходу, який можуть підтримати багато швейцарців, був висунутий правою Швейцарською народною партією.
Її представники заявляють, що Швейцарія може з легкістю дозволити собі таке нововведення, але тільки не в умовах відкритого ринку робочої сили. Швейцарія має відкриті кордони з усіма 28 країнами ЄС, у багатьох з яких існує набагато нижчий рівень життя.
Тема імміграції до Швейцарії, як і у всіх європейських країнах, викликає запеклі суперечки в суспільстві. Швейцарці тривожаться, що в разі прийняття нових пропозицій їхня країна отримає нових мігрантів.
Втім, нещодавні опитування виборців показують, що пропозиція не отримає масової підтримки.
Однак дискусія на цю тему дозволяє підняти теми розвитку суспільства в майбутньому; того, як буде змінюватися ставлення людей до роботи в XXI столітті.
На думку активіста Че Вагнера, це і є головне досягнення майбутнього референдуму.
“Якщо озирнутися на 20 років у минуле, нам доведеться поставити собі питання – чому ми не прийняли цю ідею набагато раніше? – запитує він, – Ця пропозиція базується на поділі поняття роботи і доходу. Прекрасно, що обсяг роботи в суспільстві скорочується і що у людей стає все більше часу для дозвілля. Ми хочемо, щоб капіталізм працював на суспільство і щоб суспільство було більш гуманним”.