Біллу Артреллу шістдесят років, і він вважає себе відповідальним за Україну. «Вірю в те, що кожен має брати на себе відповідальність за весь світ», — каже він. Але за Україну особливо, бо, побувавши у шістдесяти трьох країнах, американський мандрівник прикипів до нашої. Щоби допомогти, Білл став активістом Майдану, а згодом і волонтером на Донбасі.

Про це йдеться у матеріалі видання The Ukrainians.

Фото: Анна Малахова/ The Ukrainians

2007 року, мандруючи країнами Балтії, Білл Артрелл вперше заїхав до України. «Дивно, але в університетські часи я не мав жодного уявлення про цю країну. Знав, що вона розташована у Східній Європі й мала важке минуле. У книжках її історію завжди подавали разом із російською. Дещо мені розповідали друзі і знайомі, які знали про історію, традиції, культуру й національну кухню українців від батьків. Та уявити людей, які тут живуть, я не міг», – розповідає він.

«Коли я вперше прилетів в Україну, таксист, який підвіз мене з аеропорту до готелю, взяв 108 доларів. Згодом я зрозумів, що мав заплатити 108 гривень. Мене часто намагаються обдурити — мабуть тому, що я іноземець. Таксисти їздять колами, щоби здерти якнайбільше грошей. Утім, у Нью-Йорку з вами вчинять так само, якщо ви не місцевий», – каже Білл Артрелл.

2013 року він приїхав до України знову. Саме в цей час на Майдані починались протести.

«Коли розстрілювали людей, я був в Америці, стежив за подіями по телевізору. В мене був шок — довелося навіть ходити до психолога. А коли я знову приїхав в Україну, на Майдані все ще панував дух революції. Це було найбільш вражаюче місце у світі», – пригадує американець.

Фото: Анна Малахова/ The Ukrainians

Україна, зізнається, змінила його життя через Революцію Гідності: спостерігаючи за цими подіями вдома, Білл вирішив, що має бути частиною змін. Він долучився до місії спостерігачів на президентських виборах у травні 2014 року. Читав лекції, ділився досвідом, навіть організував власну акцію на Майдані. А в Америці багато разів ходив на радіо й розповідав про Україну.

«Мій обов’язок як людини, якій пощастило народитись у сильній і багатій країні, — допомогти Україні, – говорить він. – Я хочу показати цю країну світові. Завжди всім розповідаю, що Україна переживає важкі часи, що її треба підтримати. Уже втратив через це кількох друзів із проросійськими поглядами».

Наразі Білл проводить англійськомовні курси в Києві разом зі своїм другом Джиммі Гіллом — американцем, який зараз викладає в Київському національному університеті імені Шевченка.

Окрім того, Білл волонтерив у таборі для переселенців «Берізка» біля Слов’янська. «До мене підбігали люди з камерами й питали, що я роблю в одязі з українською символікою на російському блокпості. Мені було байдуже — я просто хотів допомогти. Виступав із промовами, щоби підняти дух переселенців. Знаєте, людям треба говорити, які вони сильні і мужні», – каже Білл.

Зізнається, його вразило, що серед українських переселенців було чимало представників середнього класу: «Бачити людей, які мали нормальне життя і втратили все, — це шок. Мабуть, американець у такій ситуації наклав би на себе руки. А ці люди всміхаються й живуть далі. Ви сильніші за інші нації, бо багато пережили. Ви не зіпсовані легким життям, і саме тому ви — мої герої».

Він також захоплюється людьми, які віддають життя на передовій за ідею під назвою «Україна». Якось Білл допомагав хлопцеві — військовому, який потребував операції. «Я не мав знайомих лікарів, що могли б допомогти йому у США, але дав йому свою підтримку і гроші. Ще я хотів звернутися до українських добровольців, але мені не дозволили».

«Я насолоджуюсь милозвучністю української мови, але досі не можу нормально вимовляти слов’янські імена. Щоби вимовити «Тарас Шевченко» правильно, мені знадобився майже тиждень. А прочитати кириличний алфавіт — найскладніше», – каже американець.

І додає:

«Україна має дух свободи, козацькі традиції, унікальних людей. Але вам потрібен захист інших держав і співпраця з ними. Сподіваюся, ви приєднаєтесь до НАТО і Європейського Союзу, адже ви — європейці. Я дуже хочу, щоб ви пишалися собою. Для мене ви справді варті поваги, бо ви справжні. Ви — ті, хто ви є».

Нагадаємо, американець українського походження допоміг збудувати нову церкву у Львові.

Джерело