Генерал-полковник Генадій Воробйов провів в зоні бойових дій чи не найбільше часу, ніж будь-хто з українського військового керівництва… Він був з 16 лютого 2014 року – першим заступником генерального штабу ЗСУ, а згодом – начальником Національного університету оборони.

Радник начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України Альона Вербицька:

Багато з вас знає мене особисто. Разом ми вирішили тисячі проблемних питань, пов’язаних з забезпеченням нашої армії, підвищенням її можливостей, захистом прав військовослужбовців…
В своїй роботі я завжди могла спертися на плече, отримати пораду і підтримку однієї людини… Людини, яку ми провели 14 лютого 2017 року в останній путь… Справжнього Генерала, Людину з великої літери, справжнього чоловіка, для якого поняття Честі і Доблесті були принципами життя.
Справжнього Героя – Генерал-полковника Генадія Петровича Воробйова.

Йому було всього 55 років… Принциповий, чесний, надзвичайно мудрий, вимогливий, в першу чергу, до самого себе і, в той же час, надзвичайно добрий, завжди готовий зрозуміти і прийти на допомогу.
Його серце перестало битись після 35 років служіння Батьківщині, збереження (в умовах багаторічного системного знищення!!!) спроможностей Збройних Сил України, виховання поколінь офіцерів і солдат…

Саме він прийняв рішення, обумовлене принципами Офіцерської Честі та любов’ю до України – заборонив застосування армії проти Майдану взимку 2014 року. Рішення, яке згодом коштувало йому посади, тиску влади, нерозуміння «колег», нервів і переживань…
Аналогів в історії сучасної України просто немає!!!

Він приймав участь в організації застосування військ на Донбасі навесні 2014 року, коли в країні не було ані розуміння ситуації, ані чіткого плану дій.

Декілька ротацій Генадій Петрович був на посаді першого заступника Керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. На посаді, яка пов’язана з величезним тягарем моральної відповідальності за долю всієї країни та за життя і здоров’я кожного військовослужбовця.

Під час прощання з ним тисячі людей плакали. Плакали дорослі, мужні чоловіки, які пройшли пекло Іловайська та Дебальцевого, які бачили смерть на власні очі. Бійці, які неодноразово подумки прощались з рідними і близькими… Тоді в їхніх очах не було смутку, а цього разу по щоках котилися сльози, – адже вони прощалися із справжнім Командиром, з Вчителем, з Другом…

Це була дійсно всенародна скорбота, біль і, в той же час, величезна пошана.

Тож я звертаюсь до вас зараз із проханням – об’єднаймося заради святого нашого обов’язку і зберемо якомога більшу кількість підписів щоб підкріпити ними звернення до Президента України. Ми вважаємо, що Генадій Петрович Воробйов заслуговує на вшанування його життя, його вчинків, його внеску в захист нашої Батьківщини званням Героя України!

Ми не маємо права зупинитись, поки не досягнемо Справедливості у відношенні вшанування пам’яті Генадія Петровича.
Ми маємо внести його ім’я навічно в золоті сторінки історії України.
Хто, якщо не МИ – народ України, повинен визначати достойних бути визнаними Героями України!?

Світла пам’ять Офіцеру України!

З повагою, Альона Вербицька

P.S.

Запрошуємо всіх роздрукувати сам текст звернення, щоб ознайомити його підписантів з нашим зверненням до Президента України, а також роздрукувати в необхідній кількості файл, де потрібно буде підписантам занести свої дані та поставити підпис на знак підтримки цього звернення.

Всі аркуші з підписами мають бути одного зразка, такого як додається нижче.

Заповнені форми із підписами прошу надіслати:

Нова пошта відділення №34
Повітрофлотський проспект, 34/1
Отримувач: Вербицька Альона
тел. +380674705801

Скановані копії звернень чекаю на електронну адресу: verbytskaalona@gmail.com

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!!!

Джерело: офіційна сторінка Альони Вербицької у фейсбук

Джерело