Кримська «оборонка»: що втратила Україна
Після анексії російські військові нарахували в Криму понад двадцять оборонних підприємств, а президент Росії Володимир Путін пообіцяв заповнити їх держзамовленнями від Міноборони. Чи здатні кримські заводи виробляти сучасну продукцію? Чи залишаться вони при цьому під кримським управлінням? Про це говоримо з народним депутатом України, колишнім головою Ради міністрів Криму Сергієм Кунициним.
На феодосійському заводі «Море» розпочали виробництво ракетного корабля нового покоління, на військові рейки перевели феодосійський НДІ аеропружних систем ‒ тут виготовляють парашути для військових і космічних апаратів. Феодосійський оптичний завод тепер виробляє оптичні приціли для танків. Військово-промисловий комплекс Криму забезпечений держзамовленнями на мільярди рублів. За інформацією Інституту економічної політики імені Гайдара, витрати Росії на військові потреби з 2014 року збільшилися на 8% ‒ не найбагатша країна світу витрачає на озброєння до 5% ВВП. На думку експертів, основна частина військових витрат ‒ в тіні, і вони можуть складати до 20% ВВП.
Суднобудівний завод «Море»
Нещодавно відбулась дискусія між російським головою Криму Сергієм Аксьоновим і директором сімферопольського заводу «Фіолент» Олександром Баталіним. Аксьонов сказав, що було б непогано передати «Фіолент» у федеральну власність ‒ окрім іншого, основною продукцією заводу була електроніка для військових потреб. Баталін розкритикував спробу передачі підприємства у федеральну власність, мотивувавши це тим, що завод давно є акціонерним товариством. Директор «Фіолента» при цьому не надто високо оцінив стан заводів, що перебувають у федеральній власності, порівняно з кримськими. При цьому дуже скоро Олександр Баталін змінив риторику і почав говорити про успіхи ВПК в Криму, що багато підприємств тепер ожили після довгих років застою. За його словами, рішення про передачу «Фіолента» у федеральну власність поки немає.
Корпус заводу «Фіолент»
Баталін списав розбіжності з риторикою Аксьонова на некоректне висвітлення теми журналістами. При цьому, розповідаючи про успіхи підприємства, директор «Фіолента» все ж озвучив необхідність модернізувати завод, щоб бути хоч скільки-небудь конкурентними на світовому ринку. Для цього потрібні сотні тисяч доларів, а інвестори вкладати такі гроші в Крим не готові. При цьому, незважаючи на всі розповіді про успіхи, Баталін згадує і про збитки у зв’язку зі зміною курсу рубля. Олександр Баталін ‒ герой України, колишній депутат кримського парламенту. Генпрокуратура України запрошувала його на допит, куди директор заводу «Фіолент» не з’явився.
Embed code
Copy and paste the embed code below.
The code has been copied to your clipboard.
0:21:47
▶
0:00:00
/0:21:47
▶
Завантажити на комп'ютер
Pop-out player
‒ З нами на зв’язку народний депутат України, колишній голова Ради міністрів Криму Сергій Куницин. На вашу думку, як вчинить директор заводу «Фіолент» Олександр Баталін, якщо постане питання про передачу підприємства у федеральну власність?
‒ Він вибере те, що йому вигідніше. Завод і при Україні, і за часів СРСР працював на «оборонку». Устаткування у нього не дуже сучасне, завод є неконкурентним.
‒ Наскільки сучасні й конкурентоспроможні підприємства ВПК в Криму?
Сергій Куницин
‒ Там не залишилося нормальних підприємств. На Севморзаводі в Севастополі із 17200 робітників працювали 200, і він вже взагалі нічого не виробляв. У Феодосії ‒ ледве живий завод «Море», який ми рятували при всіх президентах України, і приладобудівний завод. Ну і «Фіолент». Окрім 3-4 підприємств, які виробляли «оборонку», при мені в Криму нічого вже не було. Коли я прийшов на посаду губернатора Севастополя, найбільшим підприємством там був Міськводоканал ‒ там працювало 2 тисячі осіб. Промисловості в тому ж Севастополі не залишилося. І анексія вдарила дуже сильно.
Севастопольський морський завод
‒ Заводи можуть отримувати держзамовлення і, відповідно, федеральні гроші. Чи довірить Москва освоювати їх кримським підприємствам і владі? Або ж підприємствам, які бажають отримувати держзамовлення, доведеться переходити у федеральну власність?
‒ Вони і в українські часи виробляли продукцію для Росії, і зараз виробляють. Яка різниця, в якій вони власності? Треба ж якось їм працювати. Людям треба платити зарплату.
‒ Чи багато втратив український оборонний комплекс із втратою кримських підприємств?
‒ Практично нічого. «Фіолент» для України не виробляв нічого, окрім електроінструментів. Завод «Затока» майже стояв. У Криму мало що працювало, і мало чого з цього потребувала Україна. З точки зору ВПК, втрати невеликі.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)