Слово Божої любові у тіні війни. На Донеччині відбулися великопосні реколекції
З 26 березня по 3 квітня 2017 року Божого у Краматорському деканаті, Донецької області відбулися великопосні реколекції, які проводили отці-редемптористи Ігор Павлій та Михайло Іваняк. Місіонерам допомагали Сестри-Місіонерки Найсвятійшого Ізбавителя (редемптористки) Наталія Заліська та Антонія Шелепило, а також мирянки Інна Ткач та Людмила Лехіцька.
Зображення 1 / 10
Назад
Вперед
Використовуйте клавіші ← → для перегляду
Головну тему цьогорічних духовних вправ визначали слова Христа Господа на хресті: «Спраглий я!» (Ів. 19, 28). Спільно з провідниками реколекцій їх учасники заглиблювалися у Боже Слово, пізнаючи у його світлі стан власної душі і заохоту до життя згідно Христових заповідей.
Духовною програмою були охоплено близько 10 парафій і місійних станиць, серед них – греко-католицькі громади в Новодонецьку, Новостепанівці, Краматорську, Сонцевому, Костянтинівці, Покровську, Званівці, Роздолівці, Мирнограді, Добропіллі. Окрім цього відбулися духовні зустрічі в Індустріальному інституті, школі-інтернаті. Отці і Сестри відвідали зі Словом Божим військовий госпіталь, Благодійний фонд «Карітас Краматорськ» та волонтерські організації, які на ділі свідчать про силу Христової любові посеред викликів сьогодення. У Мирнограді і Званівці відбулися Хресні дороги вулицями міста, в яких взяли участь не лише віруючі з місцевих громад, але й військові, що сповняють своє покликання захищати мир на нашій землі.
Поряд із проповіддю Божого Слова важливе місце у великопосних місіях відігравали просвітницькі заходи. Зокрема в Покровському індустріальному інституті місіонери провели лекцію з історії України на тему: «Роль Української Греко-Католицької Церкви у формуванні української держави і культури». Натомість у Миргородській школі-інтернаті відбувся захід з дітьми і вчителями на тему: «Пасхальні зустрічі», в рамках якого діти мали нагоду познайомитися з духовним змістом Великодня та навчитися народних великодніх гаївок.
Місіонери і місіонерки щиро дякували місцевим душпастирям, парафіянам і прихожанам, як рівно ж усім людям доброї волі, з якими мали нагоду зустрічатися, молитися і спілкуватися в періоді духовних вправ, за «теплоту їхніх сердець і домівок, за українську мову, за їхню відважну гідну наслідування віру».
Департамент інформації
За матеріалами с. Наталії Заліської МНІ