Моніторингова місія ООН із прав людини почала працювати в Україні 2014 року, після анексії Криму Росією й перших воєнних дій на Донбасі. Вона висвітлює порушення прав людини з обох боків лінії розмежування, в тому числі на непідконтрольних Україні територіях. Представники ООН фіксують затримання, тортури, насильство, обмеження свободи пересування, несправедливі суди тощо. У лютому цього року Рада Європи включила питання порушення прав людини в анексованому Криму й на сході України до списку пріоритетів Євросоюзу на зустрічі ООН 2017 року.

На головні питання про роботу місії ООН в Україні та проблеми, з якими спостерігачі зіткнулись у Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає співробітник місії ООН із прав людини Марк Божанік.

– Зі сторони може здатися, що співробітники місії ООН в Україні мало приділяють уваги Криму. Чи так це?

Марк Бажанік

– Всього в нас у країні п’ять офісів, включаючи штаб-квартиру в Києві. Спочатку, за домовленістю з українським урядом, ми повинні були відкрити окремий офіс у Сімферополі. Спроба зробити це наприкінці 2014 року, на жаль, не була успішною. Зараз ми ведемо дистанційний моніторинг порушень прав людини в Криму, перебуваючи на материковій частині України. Нам вдається спілкуватися з кримчанами, які подорожують туди й назад. За три роки ми випустили вже 17 доповідей про ситуацію на півострові.

Марк Божанік

​

– Ви отримали пряму відмову від російської влади Криму?

– Ми надіслали листа Сергію Аксьонову, який фактично представляв владу півострова, обгрунтували необхідність створення місії своїм мандатом на території України. Нам відповіли, що Крим є частиною Росії й наш мандат не має сили, а за дозволами треба звертатися до Москви. Наша позиція така: якщо подібні контакти й підтримувати, то тільки за погодженням із українською владою.

Тетяна Печончик

Тетяна Печончик

Українська правозахисниця Тетяна Печончик: «Глава МЗС Росії Сергій Лавров за підсумками переговорів із генеральним секретарем Ради Європи Турбьерном Янгландом заявив, що немає ніяких перешкод для правозахисників із різних країн для приїзду до Криму й вивчення ситуації з правами людини. Це абсолютна брехня. 5 березня 2014 року ми разом із російськими колегами створили «Кримську польову місію з прав людини», яку пізніше внесли до так званого патріотичного стоп-списку. Очевидно, Росії не потрібні правозахисники в Криму».

– Які конкретні порушення прав людини в Криму Ви б виділили?

Марк Божанік

– Одним із перших було так зване автоматичне надання громадянства Росії тим, хто був зареєстрований у Криму. Точніше – відверте нав’язування цього громадянства. Законодавство Росії часто застосовують ретроактивно, тобто щодо подій, які передували 2014 року. Деякі групи населення привертають підвищену увагу російських правоохоронних органів, зокрема, прихильники Меджлісу кримськотатарського народу й послідовники організації «Хізб ут-Тахрір». Ми фіксуємо також тортури й жорстоке поводження в СІЗО, як здорових людей поміщають до психіатричних лікарень. Нормами російського законодавства про екстремізм часто зловживають, застосовують і трактують їх дуже специфічно. Кримінальної відповідальності за висловлення поглядів без закликів до насильства бути не повинно. Право на справедливий суд теж порушується.

– Куди надходять ваші доповіді про ці порушення?

– Це публічні щоквартальні доповіді, доступ до них мають усі. Вони розміщені на сайтах ООН і офісу Верховного комісара ООН із прав людини. Ми даємо рекомендації владі України й Росії, хоч останні й не прислухаються до наших зауважень. Наше завдання – сказати, що не так у Криму і що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію. МЗС Росії коментує доповіді ООН, але кримське питання залишає без уваги. Раніше ці реакції були різко негативними.

Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба

Офіційний представник України в ООН Дмитро Кулеба: «Будь-який звіт або доповідь ООН має серйозну вагу і служить джерелом цитування. Це відправна точка для аналізу ситуації. Є різні інструменти реагування, починаючи від вираження стурбованості, закінчуючи вибудовуванням зовнішньої політики країни на основі документів ООН. Доповідь щодо Криму важлива для підтримки санкцій політики Євросоюзу і її можливого посилення в майбутньому. Документ із емблемою ООН, Ради Європи або інших міжнародних організацій, безумовно, має політичне значення».

– Чи є порушення щодо кримчан з української сторони?

– Ми включали в свої доповіді обмеження з вивезення особистих речей із Криму на материкову частину України, банківський статус нерезидентів для людей із кримської реєстрацією, а також той факт, що Україна не визнає документи, видані на півострові. Особливі труднощі виникають із свідоцтвами про народження й посвідченнями особи неповнолітніх. Усе це сприяє ізоляції кримчан від материкової України. Звичайно, це складно порівнювати з порушеннями прав людини в самому Криму, але ми відзначаємо все, що вважаємо неправильним із точки зору ООН.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Джерело