“У кожного українця є вдома золоті злитки. За словам не найрозумнішої, зате забезпеченої пані державного аудитора. Будь-яка людина середнього класу може дозволити собі відпочинок на Сейшелах за 50 тис. євро на тиждень. За словами генерального прокурора, який присвятив життя боротьбі з корупцією і тепер живе в будинку на 800 метрів та знімає дві вілли на Сейшелах на 5 осіб. Навіщо?

Бути багатим – це добре. Це правильно. Люди повинні прагнути стати багатими. І працювати над цим. У приватному секторі. Чиновники теж повинні отримувати високі зарплати. І повинні вимагати високих зарплат. Це теж правильно. І коли вони їх отримають, то не буде соромно витрачати ці гроші.

Але неприпустимо хизуватися грошима перед тими, у кого їх немає і бути не може. Неприпустимо витрачати більше, ніж можуть уявити собі ті, хто отримує таку саму офіційну зарплату, як чиновник. Чиновник, який працює «на одну зарплату», і ту маленьку – це злочин.

Отже, після цього знову заговорять про амністію капіталів. Для чиновників теж. Аби потім всі ці прокурори і депутати могли з легким серцем летіти на Сейшели. І не шукати «синочка», який оплатив би це. Так ось, такий підхід неприпустимий. Тільки одна картина подібного роду здатна викликати обурення, що змітає все на своєму шляху. Такі люди, як Луценко, якщо раптом захочуть амністувати капітали (ну раптом у них є що амністувати), повинні отримати амністію лише при сплаті 90% від суми, яка у них раптом знайшлася. І лише в тому випадку, якщо дадуть слово після цього більше ніколи не з’являтися на екранах телевізорів і не лізти в управління державою”.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір

Джерело