«Ми не могли бачити радіацію…, але ми бачили наслідки її смертельного впливу», – Наталія Терещенко, лікар-ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи
«Ми не могли бачити радіацію, ані відчувати її на смак, ані на дотик, але ми бачили наслідки її смертельного впливу», – згадує пані Наталія Терещенко з Харкова, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, яка працювала лікарем-лаборантом влітку-восени 1986 року в Чорнобильській зоні поблизу зруйнованого реактора. Своїми спогадами вона поділилась з учасниками виставки дитячих малюнків Всеукраїнського конкурсу Бюро УГКЦ з питань екології «Чорнобильська катастрофа: 30 років опісля – що далі?», яка проходить у Відні з 24 по 28 квітня 2017 р.
В той час пані Терещенко було 35 років і вона була мамою двох маленьких дітей…
Вона була мобілізована і відіслана в Чорнобильську зону з бригадою медиків для вимірювання доз радіаційного випромінювання ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Свідчення безпосереднього учасника цих трагічних подій для України і всього світу справді вражають. Жорстока система не вважала за необхідне ділитися правдою про справжній вимір радіаційної загрози, внаслідок чого постраждали сотні тисяч безневинних людей, а особливо діти та молодь.
Згідно слів пані Терещенко, тема Чорнобильської катастрофи все більше зникає з суспільної пам’яті і, навіть, починає ставати своєрідним табу, що є дуже небезпечним симптомом для сучасного українського суспільства, а, зокрема, дієвості влади.
Про ті сумні події періодично згадують на державному рівні з приводу відзначення чергових роковин, але цього замало. Держава зобов’язана належним чином вшанувати подвиг своїх героїв, які ціною свого здоров’я і життя запобігли поширенню смертельної радіації не лиш в межах нашої країни, але також і Європи та цілого світу.
Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології