«Діло людини − подякувати Господеві за цей дар», − владика Діонісій в сороковий день після смерті Блаженнішого Любомира
Сьогодні минає сороковий день по відході з цього світу великої постаті: Блаженнішого Любомира Гузара. Божественна Літургія, яку зараз служимо, це передусім Євхаристія – подяка. Так і відхід Блаженнішого Любомира не треба трактувати як скорботу, як втрату великої особи, але як подяку за цей великий дар, яким Господь обдарував нашу Церкву. Прийшов час відходу Блаженнішого, бо всі люди є паломники у цьому світі. Смерть людини належить до її найсуттєвішої природи. Хто прийшов у цей світ, мусить з нього відійти. Смерть − це останній особистий досвід, який людини мусить пройти.
Про це у своїй проповіді сказав владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії, під час Архиєрейської Божественної Літургії у соборі Святої Софії в Римі. Текст проповіді на своїй сторінці у Фейсбуку публікує Марія Говгера.
«Блаженніший Любомир − це дар для нашої історії. В ньому проявлялася глибока мудрість, симпатія, лагідність, спокій, батьківська любов і все пронизував здоровий гумор. Він мав ваду зору, проте втішався проникливим світлом мудрості, пам’яті та віри; віри чистої, щирої, відкритої, прозорої. Словом, це батько, що любить своїх дітей. Всі знали, що він досконало спілкувався на різних мовах. Проте його дар мови − це передусім харизма Святого Духа, яка дає можливість говорити різними мовами: мовою дитини і простої людини, молоді і старших; мовою політиків і державних провідників, мовою творців культури і науки; мовою Церкви і Церков, щоб вести екуменічний діалог. Він живе і буде жити. Цим даром будуть користуватись наші нові покоління, як по сьогодні користуємось іншими дарами нашого народу і Церкви, яким є митрополит Андрей Шептицький і патріарх Йосиф Сліпий. Отож діло людини, подякувати Господеві за ці дари», − наголосив владика Діонісій.
Він також повідомив, що сьогодні у Римі Інститут історії Церкви УКУ спільно з Товариством Святої Софії починає Літню школу про «Постать патріарха Йосифа Сліпого в контексті міжнародних церковних і політичних відносин», приурочену до 125-ліття від його народження.
«Наша велика трійця відійшла від нас: Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий, Любомир Гузар. Проте вони живуть серед нас в інших вимірах. Життя має різні виміри, не тільки тілесний. В вимірах суспільних, інтелектуальних, релігійних і духовних їхня постать стає ще світлішою», − сказав проповідник.
Департамент інформації УГКЦ