Голодомор 1932-1933 років: Луганщина пам’ятає та скорбує

Сьогодні у Сєвєродонецьку відбувся мітинг-реквієм у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу.

На території храмового комплексу «Лісова дача» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років зібралися представники обласної і міської влади, військові, громадськість, учнівська й студентська молодь та містяни.

Про людську трагедію голодомору в Україні згадувала під час мітингу заступник голови облдержадміністрації Ольга Лішик. «Голодомор – це не тільки біль українського народу, а й усього людства, сьогодні весь світ згадує мільйони чоловіків, жінок, дітей, всіх тих, хто постраждав і зазнав безглуздої смерті внаслідок голоду, – говорить вона. – Багато років правда про геноцид українського народу в історії старанно приховувався. Але сьогодні наше молоде покоління повинно знати та відверто говорити про цю трагічну подію в Україні. Ми мусимо пам’ятати про усіх невинно убієнних в часи сталінського злочинного режиму».

На заході пролунали жахливі історичні факти. До Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років увійшла інформація про 13 районів нашої області. Жертвами масового голоду на Луганщині стали 31560 людей. На початку березня 1933 року в області зареєстровано 1008 голодуючих сімей. Найбільші людські втрати були у Біловодському, Міловському, Новоайдарському, Новопсковському, Старобільському та Троїцькому районах.

Учасники мітингу після молитви вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти й колоски до пам’ятного знаку і запалили лампадки.

Джерело