Військові надали допомогу біженцям, які оселилися у Великоновосілківському районі
Військові і волонтери – часті гості у територіальному центрі соціального обслуговування та надання соціальних послуг Великоновосілківського району. Сюди вони навідуються до вимушених біженців з Авдіївки, Мар’їнки, Красногорівки та Пісків.
– В Центрі зараз мешкає шістнадцять переселенців, – розповідає керівник групи цивільно-військового співробітництва підполковник Михайло Котелевський, – декому з них ми з волонтерами допомагали вибратися з пекла обстрілів. Тож забути про цих людей не можемо. Разом з біженцями ми склали список нагальних потреб. Передали його волонтерам. За тиждень добровольці з організації “Крила щедрості і турботи” зібрали все, що просили люди. Це одяг, продукти харчування, постільна білизна, книжки і навіть свіжа преса.
Вимушені мешканці Центру сильно тужать за своїми рідними оселями.
– Хлопці подивіться на мою хату, – просить літня жінка з Мар’їнки офіцерів цивільно-військового співробітництва, – чи ціла, чи буде куди повернутися. Коли вже, хлопці, буде мир, коли ми вже зможемо жити спокійно на своїй землі?
– Українська влада всіма силами прагне досягти спочатку перемир’я, а потім миру, – відповідають військові, – ми вже декілька разів оголошували одностороннє припинення вогню. Але всі зусилля наразі марні. З того боку все одно летять снаряди. У грудні нам вдалося домовитися, аби не стріляли по ремонтним бригадам, які відновлювали газопостачання для Мар’їнки і Красногорівки. Але як тільки ремонт газогону підійшов до кінця, його знову обстріляли і знищили. Зараз ці міста живуть без газу, води і подекуди без електроенергії. Люди й досі бояться виходити з підвалів. Є охочі виїхати з них.
Тож повертатися назад ще ризиковано. Відтак переселенцям поки що доведеться жити в Великоновосілківському районі. Тут їх прийняли, як близьких сусідів, у яких трапилася велика біда – допомагають їм всім, чим можуть.