Віктор — найзвичайніший водій, звичайної військової «таблетки». Та хіба можна назвати звичайним чоловіка, який на руках, виносить поранених з-під обстрілу? І так само, під щільним вогнем транспортує їх до мобільних госпіталів. Давно не таємниця, що прихильники «новороських ідей» порушуючи всі міжнародні правила і норми, влаштовують артилерійські полювання за медичними машинами, які забирають з поля бою поранених українських бійців. А максимальний захист наших «санітарок», це в кращому випадку бронежилет кинутий на вікно.
Та попри небезпеку, Віктор знаходиться в зоні проведення АТО вже майже півроку. Він відмобілізований ще у другу хвилю мобілізації. І навіть маючи кілька поранень, знову повернувся до свого батальйону.
— Я батькам сказав, що тут, на передовій моя друга родина, — розповідає Віктор. — І хлопці чекають на мене. Адже хто як не я буде рятувати їх у складну хвилину.