Уроки російсько-грузинської війни – сім років потому
Уроки російсько-грузинської війни – сім років потому
Ніна Ахметелі
Російська служба Бі-бі-сі, Тбілісі
- 8 серпня 2015
Теперішня влада Грузії заявляє, що війна у серпні 2008 року стала наслідком непродуманої політики Саакашвілі, і Москва ці заяви використовує у своїх цілях, зазначають політологи
Через сім років після російсько-грузинської війни 2008 року у Тбілісі заявляють про потепління у відносинах з Москвою. Попри те, що зрушень у вирішенні найболючіших для Грузії питань, пов’язаних з регіонами країни, які відкололися, немає.
Грузинський уряд, який прийшов до влади за результатами парламентських виборів 2012 року, заявляє, що на відміну від своїх попередників, він проводить конструктивну політику у відносинах з Москвою.
“Нашим інтересом є відновлення нормальних, добросусідських відносин з Росією, процес відновлення довіри, який вже почався”, – заявив журналістам прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі, додавши, що регіони Абхазії і Південної Осетії, які відкололися від Грузії і які вона вважає окупованими, залишаються проблемою у російсько-грузинських відносинах.
Але обережна риторика на адресу Москви і російсько-грузинські зустрічі між спецпредставником грузинського прем’єра з питань відносин з Росією Зурабом Абашидзе і заступником міністра закордонних справ Росії Григорієм Карасіним, що почалися після зміни влади у Грузії, періодично стають об’єктом гострої критики з боку частини опозиції.
Найзапекліші дебати на внутрішньополітичній арені розгораються навколо конфлікту в Україні, який багато хто у Грузії вважає не лише нагадуванням, а й, певною мірою, наслідком серпневої російсько-грузинської війни 2008 року.
Україна-Грузія: схожі долі?
12 серпня 2008. Жінка в Горі після того, як її будинок потрапив під авіаобстріл російських військ
Як представники опозиції, так і представники влади від самого початку української кризи проводили паралелі із подіями, що відбулися у Грузії в 2008 році, заявляючи, що дії Росії в Україні створюють загрозу не тільки самій Україні, а й усій Європі.
У вересні минулого року, виступаючи у британському аналітичному центрі Chatham House в Лондоні, президент Грузії Георгій Маргвелашвілі назвав те, що відбувається в Україні, продовженням політики, яка реалізовувалась у Грузії в 2008 році.
“Зараз ми поділяємо проблеми один одного, оскільки територія України, так само, як територія Грузії, окупована, і це не просто окупація, це – відповідь і покарання за вільний вибір, який ми зробили”, – заявив тоді пан Маргвелашвілі.
Усі наші кроки відбуваються у бік ЄС та НАТО, а у Росії залишаються тільки банери і колючий дрітПаата Закареішвілі, міністр Грузії з питань примирення і громадянської рівноправності
Але колишній президент Грузії, а нині губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі не раз ставав об’єктом критики з боку представників нинішньої влади за необдуману політику і нездатність уникнути збройного конфлікту з Росією у серпні 2008 року.
“Росія усе зробила, щоб затягти Грузію в цю війні і, на жаль, тодішня грузинська влада нічого не зробила, аби цього не допустити. Навпаки, через свою некомпетентність і авантюристську політику, вони втягнулися у цю жахливу війну”, – говорить в інтерв’ю ВВС державний міністр Грузії з питань примирення і громадянської рівноправності Паата Закареішвілі.
За його словами, головною помилкою колишньої влади було те, що вона грала за “правилам російської гри”, думаючи, що Росія десь може поступитися у питанні конфліктів, але нинішня влада більш прагматична.
Незважаючи на те, що особливого прогресу у вирішенні питань, пов’язаних з Абхазією і Південною Осетією, немає, за словами пана Закареішвілі, змінився сам контекст політики, оскільки Грузія нині діє, а Росія лише реагує на грузинську політику, встановлюючи загородження біля невизнаного кордону.
Поява знаків для позначення невизнаного кордону Південної Осетії у липні викликало обурення в Тбілісі і протести місцевих жителів проти “повзучої анексії”
“Росія грає на помилках опонентів. Після зміни влади у Грузії пройшло три роки, і ми бачимо, що Росія від ведення наступальної гри перейшла у відповідачі, тобто вона реагує на грузинську політику, – говорить він. – Ми рухаємося спокійно, наша політика однозначно не проти Росії. Усі наші кроки відбуваються у бік ЄС та НАТО, а у Росії залишаються тільки банери і колючий дріт”.
Реакція Заходу
Заяви нинішньої влади про те, що війна e серпні 2008 року була наслідком непродуманої політики екс-президента Грузії, розраховані на внутрішню аудиторію, але в подальшому використовувалися Росією проти Грузії на міжнародній арені, вважає старший співробітник Грузинського стратегічного фонду стратегічних і міжнародних досліджень (GFSIS ), колишній посол Грузії у Великій Британії Георгій Бадрідзе.
“Наш уряд начебто визнає провину Саакашвілі, але насправді говорить, що винна Грузія. Ми повинні були пройти цей період і побачити, що такі реверанси щодо Росії і проти ненависної Росії команди Саакашвілі ніяких дивідендів Грузії не приносять, – сказав Георгій Бадрідзе ВВС. – Єдине, що змінилося з 2008 року, це те, що в Росію продали вино і “Боржомі”, але агресивна політика, як була, так і залишається”.
Попри потепління риторики щодо Росії, Грузія продовжує тісну співпрацю з НАТО
За його словами, після 2008 року представники грузинської дипломатії та уряду не раз відзначали, що серпнева війна – це не локальний конфлікт, а перший енергійний крок з боку Кремля, спрямований на відновлення військового, економічного і політичного впливу на території, які Кремль вважає втраченими.
“Росія в особі Путіна давно вже заявила, що розпад Радянського Союзу для неї неприйнятний, і хоча я вважаю, що вони не збираються відновлювати Радянський Союз яким він був, головною метою нинішнього російського керівництва є відновлення військового, економічного і політичного контролю, як мінімум над колишніми радянськими республіками, – зазначив Георгій Бадрідзе. – Ми говорили про це прямо: що це конфлікт, який Захід намагається не помітити й ігнорувати, але це конфлікт між Росією і Заходом”.
Реакція Заходу на дії Росії в Грузії в 2008 році багато в чому розчарувала Тбілісі, і саме така безкарність Росії в Грузії, на думку пана Бадрідзе, серйозно вплинула на подальші дії Росії щодо України.
“Росії показали, що агресія проти суверенної прозахідної держави, яка намагалася побудувати демократичний лад, альтернативну систему, ніяк не загрожуючи російській безпеці, пройде безкарно і без особливих наслідків для Росії, – вважає експерт. – Це уможливило російське вторгнення в Україну. Тому що агресор, який бачить слабкість, розрізненість серед своїх опонентів, стає більш агресивним”.
На нещодавній акції протесту проти “радянізації” Грузії було багато демонстрантів з українськими прапорами
У випадку з Україною реакція Заходу більш адекватна, але сьогодні Захід практично не згадує Грузію в заявах, в контексті санкцій проти Росії і щодо того, що відбувається в Україні, каже Георгій Бадрідзе.
“Це для Росії сигнал, що вони досягли своїх цілей в Грузії, і на цьому вони не будуть зупинятися, раз Грузія взагалі не є проблемою між Росією і Заходом, – вважає він. – Це посилає також сигнал проросійським силам в Грузії, а такі сили, як виявилося, в Грузії існують, і їх дуже серйозно підживлюють з Москви фінансово і політично. Головний їхній аргумент якраз в тому, що Захід про Грузію не думає, Грузію ніколи в НАТО не приймуть, і Грузія завжди буде одна проти Росії, так що краще з Росією дружити “.
Санкції: одна з п’ятнадцяти
За словами грузинських політологів, події в Україні багато в чому послабили позиції тих, хто представляв серпневу війну як винятковий випадок і результат нераціональних дій тодішньої грузинської влади. Сьогодні прапор України став обов’язковим атрибутом акцій проти політики Росії у регіонах, які відділися від Грузії, зокрема тих акцій, що проводяться опозиційною партією екс-президента.
Але у той час, коли багато хто вважає, що лінія фронту боротьби за територіальну цілісність і європейське майбутнє Грузії сьогодні проходить в Україні, позиція грузинської влади в цьому плані більш стримана.
Грузія вважає, що продукція Абхазії і Південної Осетії також повинна стати предметом санкцій
У Тбілісі кажуть про тверду підтримку територіальної цілісності України, але разом з тим заявляють, що ведуть конструктивну політику у відносинах з Москвою.
У стародавні часи в Грузії правили царі, які іноді намагалися всидіти на двох стільцях. Зазвичай це закінчувалося дуже сумно.Давид Дарчіашвілі, опозиційний Єдиний національний рух
Але Грузія торік приєдналася всього до однієї з п’ятнадцяти санкцій проти Росії, яка стосується експорту виробленої в Севастополі та Криму продукції, що, за словами уряду, було неминучим кроком для Грузії.
“Ми знаходимося в такому ж становищі, у нас проблеми з нашими окупованими територіями – Абхазією і Самачабло (Південна Осетія), і ми вимагаємо того ж – введення іншими державами санкцій на продукцію, вироблену в Абхазії і Самачабло, – наполягає Іраклій Гарібашвілі. – Виходячи з нашої політики невизнання, це було неминучою необхідністю”.
За словами грузинського прем’єра, він був і залишається противником приєднання Грузії до санкцій проти Росії, адже уряд цінує досягнуте за останні роки в російсько-грузинських відносинах з точки зору відновлення торгових відносин з Росією.
На двох стільцях
Заява прем’єр-міністра про неприєднання Грузії до санкцій проти Росії викликала різку критику з боку опозиції, яка не раз звинувачувала владу у недостатній підтримці України через побоювання викликати роздратування Кремля.
“У стародавні часи в Грузії правили царі, які іноді намагалися всидіти на двох стільцях. Зазвичай це закінчувалося дуже сумно. Зараз грузинський уряд використовує ту ж тактику – бути і з Заходом, і з Росією. Це неможливо, нейтралітет у ситуації, коли стикаються цінності, неможливий”, – сказав ВВС представник опозиційного Єдиного національного руху Давид Дарчіашвілі.
На думку експерта Георгія Бадрідзе, неприєднання Грузії до санкцій проти Росії у кращому випадку є наївною “політикою чергового умиротворення” агресора, яка не принесе результатів.
“Я не знаю, як можна очікувати будь-якої підтримки з боку світової спільноти в наших проблемах з Росією, адже ми самі дистанціюємося від України в її проблемах з Росією”, – говорить він.
За словами грузинських політологів, дипломатія країни могла б ефективніше використовувати шанс, коли Росія стала об’єктом критики зі сторони Заходу за дії в Україні, щоб нагадати міжнародній спільноти про політику Росії щодо Грузії.
Крім того, від розвитку подій в Україні залежить не лише прогрес Грузії на шляху до НАТО і ЄС, але і те, наскільки впливовою буде “м’яка сила” Росії в Грузії, кажуть експерти.
Поки в уряді наполягають, що паралельно зі спробами налагодити відносини з Росією Грузія залишається вірною курсу євроатлантичної інтеграції, соціологічні опитування показують, що, незважаючи на недавню війну з РФ, у Грузії посилилися проросійські настрої і скептицизм щодо майбутнього країни в НАТО і ЄС.
Деякі політики, зокрема й лідер опозиційної партії “Демократичний рух” Ніно Бурджанадзе, заявляють, що вступ в НАТО нереалістичний і не входить в інтереси Грузії. При цьому в інтерв’ю російському телеканалу НТВ пані Бурджанадзе заявила, що її партія є “прогрузинською”, а не проросійською силою.
Раніше представник парламентської більшості Гогі Топадзе також зайняв позицію, яка йде врозріз з офіційним курсом Тбілісі, заявивши, що не бажає бачити Грузію в НАТО.
“М’яка сила” Росії
Відповідно до опитувань, проведених на замовлення Національного демократичного інституту в квітні 2015 року, абсолютна більшість населення Грузії як і раніше підтримує її членство в НАТО, проте близько 30% респондентів заявили, що для них прийнятний вступ Грузії в Євразійський союз.
Декан школи права і політики Грузинського інституту суспільних справ Бакур Квашілава пояснює посилення проросійських настроїв тим, що після зміни влади в Грузії старше покоління, яке все ще відчуває ностальгію за радянським минулим, отримало трибуну і більше можливостей для висловлення своєї думки.
Політолог Георгій Бадрідзе вважає, що зростання кількості прихильників співпраці з Росією на противагу ЄС пояснюється пропагандою Москви і не буде довгостроковим
Поліпшення позицій Росії в Грузії також пов’язане з діяльністю проросійських організацій, які помітно активізувалися останнім часом, говорить експерт.
“Російські фонди в Грузії в останні роки отримали ту ж свободу дій, що й інші, – пояснює пан Квашілава. – Почалися надходження російських грошей і пошуки людей, які за достатньо високу винагороду самовіддано будуть говорити, що, незважаючи на те, що Росія забрала наші території, були вбиті люди і військовослужбовці під час війни, Росія є нашим другом, одновірцем і все, що сталося, є нашою провиною”.
За словами Георгія Бадрідзе, Москва сьогодні активно використовує “м’яку силу” щодо Грузії, фінансуючи різні ЗМІ, які часто хоч і не безпосередньо пропагують проросійський курс, але активно критикують Захід. Втім, попри те, що така діяльність вже принесла результати і проросійські настрої в Грузії зміцнилися, вони не стануть переважати в Грузії, прогнозує експерт.
“Збільшення кількості людей, які виступають за співпрацю з Росією замість ЄС, пов’язане з тим, що російська пропаганда стала більш агресивною. Але у них немає ніякого пряника – головним аргументом проросійських сил у Грузії є те, що якщо ми не налагодимо відносини з Росією, ситуація стане ще гіршою, ніж зараз, – упевнений Георгій Бадрідзе. – Проросійськи настроїв може бути більше зараз, але вони ніколи не будуть домінувати… Більшості зрозуміло, що Росія нічого хорошого Грузії не обіцяє”.