Пісня, яку не можна співати без дозволу
Пісня, яку не можна співати без дозволу
- 21 вересня 2015
Image copyright
University of Louisville
Image caption
Частина партитури першої версії пісні – “Доброго ранку всім!”
Пісенькою “З днем народження!” (Happy Birthday To You) вітають у багатьох країнах світу, але її не можна виконувати у фільмах чи у громадських місцях, якщо не заплатити серйозну суму. Втім, скоро це може змінитися, пише журналіст Наталі Віллакорта.
Мелодія пісні “З днем народження!” написана наприкінці XIX століття двома сестрами, які назвали свій твір “Доброго ранку всім!”
Згодом вона переродилася у версію, яка відома сьогодні, а авторські права закріпив за собою агент сестер.
Врешті-решт, у 1980-ті роки це агентство разом з правами на пісню купила компанія Warner/Chappell за 25 млн доларів.
Та нині група митців заперечує авторські права Warner/Chappell.
У липні цього року вони заявили про докази, що ця пісня є суспільним надбанням, а отже, будь-хто може використовувати її безкоштовно з будь-якою метою. За їхніми словами, пісню опублікували у пісеннику 1922 року, а авторське право укладене лише у 1935 році.
Image copyright
University of Louisville
Image caption
Сестри Мілдред і Петті Гілл – авторки святкової пісні
Якщо суд ухвалить рішення на їхню користь, пісня стане загальнодоступною набагато раніше, ніж у 2030 році, коли, як визнає Warner/Chappell, стікає строк дії їхніх авторських прав у США.
Наразі ті, хто хоче використати пісню “З днем народження!” у фільмі, телешоу, рекламі чи концерті, мусять заплатити правовласникам.
За оцінками Роберта Браунеса, професора Університету Джорджа Вашингтона, який консультує позивачів у цій справі, Warner/Chappell заробляє на пісні близько 2 млн доларів на рік.
Керівники компанії Warner/Chappell відмовились підтвердити цю оцінку чи надати інші коментарі.
Один з позивачів – режисерка Дженніфер Нельсон. Вона вирішила зняти фільм про цю пісню та, дізнавшись, що використання обійдеться їй приблизно у півтори тисячі доларів, подала у суд на Warner/Chappell.
Це спроба рішуче повстати проти ліцензійного збору за цю пісню. Донині рекламісти, сценаристи і менеджери ресторанних мереж знаходили обхідні шляхи.
Вони використовували лише початок або кінець пісні чи обходились альтернативними піснями, наприклад, “Він – веселий хлопець” (For He’s A Jolly Good Fellow).
А в останні роки з’явилася ще одна цікава тактика – жарти в ефірі про те, що співати цю пісню не можна, бо це надто дорого.
Image copyright
Getty
Image caption
Авторські права на пісню “З днем народження” належать одному з підрозділів музичного гіганта Warner
У фільмах
За даними сайту Internet Movie Database, пісня “З днем народження!” пролунала майже у 150 фільмах. Але ще у сотнях фільмів є сцени з днем народження, де пісня не звучить.
Пол Ґреко працює музичним продюсером у рекламі з 1991 року; нині його роботодавцем є агентство J Walter Thompson New York. За всю свою довгу кар’єру, каже він, йому жодного разу не доводилось звертатися за дозволом на використання цієї пісні. Він також не пригадує відомих рекламних роликів, де б вона звучала.
Продюсер пояснює це високою вартістю ліцензії, навіть якщо використовується не уся пісня, а лише її частина.
“Щойно ми дізнались про авторське право на цю пісню, як почали скеровувати свої ідеї в інше русло, адже для рекламних роликів така зайва ціна небажана”, – пояснює пан Ґреко.
Image copyright
University of Louisville
Image caption
Меморіальна дошка на честь сестер Гілл у Луїсвіллі
Ідеї з дитячими днями народження часто відкидалися саме через цей ліцензійний збір, каже пан Ґреко.
У фільмах і телешоу ця пісня все ж звучить частіше, ніж у рекламі, бо ліцензійний збір для такого використання менший – тут пісня не має на меті збільшення прибутків тих, хто отримав ліцензію.
Ще одне місце, де цієї пісні, на диво, не чути – святкові вечірки у мережевих ресторанах. Деякі мережі створили власні пісні, щоб уникнути зборів, каже професор Браунес.
З появою у 1990-тих роках музичних листівок з вбудованими аудіочіпами фірми-виробники листівок почали вигадувати альтернативи пісні “З днем народження!”.
Девід Елліс Дікерсон, який з 1994 по 1999 роки працював автором і редактором текстів у компанії Hallmark, каже, що прибуток від продажу на кожній листівці був настільки мізерний, що про ліцензійні збори за музику й мови не було.
Натомість виробники листівок розробляли свої власні мелодії.
“Якщо ви ще зможете знайти ті музичні листівки, зверніть увагу на те, що вони програють. Зазвичай це якісь дуже очевидні імітації, доволі аматорські, які нагадують класичне “З днем народження!”, але не є саме цією піснею”, – каже пан Дікерсон.
Насмішки з авторського права
Image copyright
Getty
Image caption
Суд може дозволити співати “З днем…” у публічних місцях
Останніми роками автори почали відкрито насміхатися над тим, що цю пісню не можна використовувати без оплати ліцензії.
“Цей жарт починає вже набридати”, – каже Роберт Томпсон, директор Центру телебачення і попкультури Блайєра при Сіракузькому університеті (штат Нью-Йорк).
Ще у 2009-му в одній із серій телесеріалу “30 потрясінь” каналу NBC персонажі святкують день народження і згадують про це авторське право.
“А ви знаєте, якщо заспівати в ефірі “З днем народження”, за це доведеться платити?” – питає телегерой, і всі його друзі заводять перший рядок. Та щойно вони проспівали “З днем…”, як їх перебив прихід іншого персонажа, який врятував продюсерів серіалу від необхідності платити збір.
А минулого року ведучий вечірнього ток-шоу Стівен Колберт пожартував з 90-ї річниці ймовірної дати публікації цієї пісні. Він побажав пісні щасливого дня народження і заспівав перший рядок, але зображення на екранах раптом заступили слова “Просимо вибачити за технічні труднощі”.
“Вибачте, друзі, не можна заспівати “З днем народження”, навіть щоб привітати з днем народження пісню “З днем народження” в її день народження”, – пояснив пан Колберт, посилаючись на ліцензійний збір, встановлений компанією Warner.
Після того він запропонував Америці “безкоштовну” вітальну пісню на мотив американського гімну: “З днем народження вас, з днем народження нас, безкоштовно ця пісня лунає для вас, – співав він. – Там, де вільних країна, Warner Music безсила!”
Ці жарти, на думку пана Томпсона, підкреслюють дисонанс між тим, наскільки пісня поширена в американській культурі – в усіх верствах, регіонах і вікових групах, – й тим фактом, що одна-єдина компанія має на неї ексклюзивні права і бере гроші за виконання на публіці.
Але дисонанс може скоро зникнути, якщо суд визнає авторські права компанії Warner недійсними.