Нація високих сироїдів
Нація високих сироїдів
- 3 жовтня 2015
Image copyright
PA
Голландці п’ють багато молока, їдять багато сиру і є найвищими людьми у світі. Чи є зв’язок між цими фактами? Автор нової книжки про Нідерланди Бен Коутс розповідає про голландську культуру сиру.
Цього року в одному з амстердамських музеїв стався трагічний злочин.
Обходячи зали під кінець дня, куратори виявили, що зник один із найцінніших експонатів – невеличкий металевий предмет, прикрашений 220 діамантами. На відеозаписах із камер спостереження видно, що біля вітрини крутилися двоє молодиків у бейсболках, але інших слідів поліція не знайшла. Найдорожчий у світі ніж для сиру щез безслідно.
В інших країнах крадіжка з Музею сиру сприймалася б як сюжет для мультфільму. Але в Нідерландах сир – це дуже серйозна справа. Голландці не тільки самі споживають сири, молоко і йогурти у великій кількості – це ще й одна з основних статей державного експорту.
Любов Голландії до всього молочного значною мірою є наслідком географічних особливостей. Чотириста років тому, велика частина сьогоднішньої країни лежала під водою, а решта території була сильно заболочена.
“Сідниці світу, – писав один мандрівник у XVII столітті, – Голландія сповнена судин і крові, але не має кісток”. Утім, у наступні кілька століть голландці реалізували масштабний проект трансформації своєї країни. Вирили тисячі каналів, а болота осушили за допомогою сотень вітряків, які відкачували з ґрунту воду.
Image copyright
AFP
Image caption
На цьому переході у містечку Воорст корови мають пріоритет
Деякі нові землі забудували, але багато площі відвели на те, щоб годувати міста, що швидко росли, на кшталт Амстердама. Мулисті укріплені ґрунти виявились ідеальними для рясної вологої трави, а вона виявилась ідеальною їжею для корів.
Невдовзі на нещодавніх болотах щасливо паслися тисячі голів худоби. Найпопулярніша порода – чорно-білі фризькі корови – здобула світову славу.
Одного часу фризька корова на ім’я Полін Вейн навіть жила у Білому домі; вона забезпечувала свіжим молоком президента Вільяма Говарда Тафта і навіть дала “інтерв’ю” газеті Washington Post.
Молоко полюбилося голландцям як напій у ті часи, коли чистої питної води не вистачало. Те, що не випивали, переробляли на масло чи сир, який часто називали за іменем міста, де його продавали, наприклад, гауда.
Колись раніше голландці вважалися одними з найнижчих у Європі, а зараз стали найвищими у світі
У “безвідходне виробництво” йшли і цупкі коров’ячі шкури, які закладали в фундамент амстердамських будинків: корови, що паслися на відвойованій у боліт території, лягали в основу подальшого відвоювання. На початок ХХ століття голландці були закохані у своїх корів по самі вуха.
Сьогодні любов до всього телячого триває. У Нідерландах зараз є понад 1,6 млн молочних корів – приблизно стільки ж, скільки у Бельгії, Данії та Швеції, разом узятих (Велика Британія має трохи більше, але й за розміром перевищує Нідерланди майже ушестеро). Голландська худоба щорічно дає більше 12 млн тонн молока і близько 800 тисяч тонн сиру –
більш ніж удвічі більше, порівняно з Британією.
Виробники часто прикрашають упаковки фотографіями статечних корів, які пасуться серед польових квітів під наглядом червонощоких дідусів-фермерів. Насправді ж, хоча в Нідерландах лишається досить багато невеликих фермерських господарств, у молочній індустрії заправляють гіганти, наприклад, корпорація Friesland Campina. Два маленькі виробники масла, що об’єдналися і почали виробляти маргарин, поклали початок одній із найбільших компаній у світі – Unilever.
За даними асоціації виробників молочної продукції ZuveilNL, майже 18 тисяч голландських молочних ферм дають своїй державі 60 тисяч робочих місць. Щороку Голландія експортує молочної продукції майже на 7 млрд євро, зокрема в такі віддалені країни, як Китай, Нігерія та Саудівська Аравія. Оскільки в останні роки в голландській економіці спостерігається спад, скромна молочна корова несе на своїх плечах величезну відповідальність – не дає країні занепасти.
Image copyright
AP
Image caption
На ринках завжди величезний асортимент сирів, що різняться за розміром, віком і смаком
Експорт молочної продукції з Нідерландів міг би бути ще більшим, якби не той факт, що самі голландці їдять її у великій кількості.
Молоко і сир – невід’ємна складова раціону голландця; це продукти, яких він ніколи не промине в магазині, як китаєць – рису, а британець – чаю. Кажуть, що близько шостої частини всіх витрат на їжу тут припадає саме на молочну продукцію. За рік голландець споживає в середньому на
25% більше молокопродуктів, ніж британець, американець чи німець.
Голландська кухня не має світової слави. Улюблені місцеві страви готуються переважно з простих, не надто вишуканих інгредієнтів на кшталт картоплі чи капусти. Та сир – це величезний виняток, що обертає пересічного голландця на перебірливого гурмана.
На ринках завжди присутній величезний асортимент сирів, що різняться за розміром, віком і смаком: від маасдамера з дірками, як у швейцарських сирів, до здоровенних, ніби колесо від воза, голів лейденського сиру з насінням зіри.
Напевно, найвідомішим є шароподібний едам, укритий шаром воску для збереження вологи і складений на прилавках, ніби гарматні ядра. За легендою, в 1840 році один уругвайський військовий корабель справді скористався кулями голландського сиру як ядрами, зламавши щоглу і порвавши паруси аргентинського суперника.
Image copyright
Getty
Image caption
Завантаження сиру едам на баржу наприкінці 1930 років
Нині в Нідерландах гірки сирних кубиків є популярною закускою в барах, і ніщо так не пробуджує апетит голландця, як сирна тарілка. Також сири часто їдять на сніданок. Каші тут не настільки популярні, як у інших країнах Європи, і в ранкових електричках багато хто жує узяті з дому бутерброди з сиром, запиваючи молоком або йогуртом.
Подейкують, що один багатий бізнесмен звернувся в національну авіакомпанію KLM зі скаргою на меню в бізнес-класі. Не треба оцього шампанського і страв високої кухні, написав він, краще подайте сандвіч з хорошим сиром і склянку молока.
Можна було б подумати, що молочна дієта шкідлива для талії, але голландці ростуть переважно в іншому напрямку.
В середині ХІХ століття середньостатистичний голландець мав 1 м 63 см заввишки – на 7,5 см нижчим, ніж середньостатистичний американець. Та за півтора століття споживання молока і сиру голландець перегнав і американця, і усіх інших. Сьогодні середній зріст чоловіка у Нідерландах – 1 м 83 см, а жінки – 1 м 70 см. Колись голландці вважалися одними з найнижчих у Європі, а зараз стали
найвищими у світі.
Науковці остаточно не встановили причину цього. Напевне, тут грають роль різні фактори, такі як покращення харчування, ріст прибутків і збагачення усіх верств населення, генетичні чинники і природний відбір високих чоловіків.
Цікаво, що високий зріст, схоже, заразний: іммігранти, які живуть в Нідерландах, із часом стають вищими, ніж мешканці їхніх історичних батьківщин. Тому цілком можливо, що пристрасть до молочних продуктів також зіграла важливу роль у тому, як на пласкій землі виросла нація велетів.
Image copyright
epa
Image caption
Королева Нідерландів Максима відвідала сирний завод в Воркумі
Молочні фермери по всій Європі зараз переживають складні часи. Через кримську кризу припинився експорт до Росії, що становив велику частину збуту голландських сирів. Цього року в ЄС скасували квоту на виробництво молочної продукції. Як наслідок, у деяких регіонах ціни на неї впали аж на 20%. Втім, любов голландців до лактози палка, як завжди. Молоко лишається одним з улюблених напоїв, а сир – національною релігією.
Прикрашений діамантами ніж, який викрали з Музею сиру, так і не вдалося знайти. Виробник і власник цієї речі компанія Boska у розпачі звернулася до громадян за допомогою і
запропонувала щедру винагороду. Той, хто знайде ніж, отримає найбільше у світі сирне фондю.
Бен Коутс – автор книжки “Чим відрізняються голландці: подорож до потаємних глибин нідерландської душі”.