Чи повертається РФ в міжнародну спільноту?

• 19 листопада 2015

Reuters

Виступаючи на саміті АТЕС у столиці Філіппін, президент США Барак Обама закликав Росію переглянути свої дії в Сирії, назвавши при цьому Володимира Путіна конструктивним партнером.

Французький президент Франсуа Олланд також напередодні обговорив із паном Путіним перспективи боротьби з міжнародним тероризмом.

Сторони домовилися налагодити тісніші контакти між військовими відомствами і спецслужбами своїх країн під час операцій у Сирії.

У Росії багато коментаторів вже заговорили про те, що період міжнародної ізоляції Москви підійшов до кінця, західні санкції ось-ось знімуть, а події в Україні відійдуть на другий план.

Яка ймовірність такого розвитку подій?

Ведучий передачі “Пятый этаж” Російської служби Бі-Бі-Сі Михайло Смотряєв розмовляє з політологом Миколою Петровим і економістом Олексієм Байєром.

Завантажити подкаст передачі “П’ятий поверх” можна

тут.

Михайло Смотряєв: Американські газети пишуть, що Вашингтон тепер дивиться на Путіна зовсім іншими очима.

О. Б.: Я б не сказав, що Путіна полюбили в американському істеблішменті, але Україна справді відійшла на другий план після жахливих терактів у Парижі. Але навряд чи хтось забув ремарку Меркель про те, що Путін живе в альтернативній реальності. Якщо Путін простягає руку допомоги, йому можна довірити. Але Україна залишається найважливішим питанням у відносинах між США і Москвою, і санкції залишаються.

Жодного позитивного зрушення у відносинах з Україною не сталося, і навряд чи на це можна чекатиПолітолог Микола Петров

М. С.: На події такого роду в Кремлі розраховували чи це чиста імпровізація?

М. П.: Події в Парижі допомогли у розв’язанні низки проблем, не тільки зовнішньополітичних, але й внутрішньополітичних. Можна говорити, що Україна вже навіть не на другому, а на третьому плані після міграційної кризи і боротьби з тероризмом. Якщо навіть це не сприяло виходу Росії з зовнішньополітичної ізоляції, то може цьому сприяти.

М. С.: На саміті двадцятки Путін заявив, що готовий реструктуризувати український борг без зобов’язань із боку Європи щодо зняття санкцій, але за умови міжнародних гарантій забезпечення. І практично одночасно пішла заява про початок продуктового ембарго. Перше – для зовнішнього вжитку, друге – для внутрішнього. А просто приєднатися до коаліції було б недостатньо?

М. П.: Я б остерігся розцінювати це як жест доброї волі. Це був натяк на те, що якщо західні партнери настільки впевнені в платоспроможності України в майбутньому, то нехай нам це гарантують. Росія позиціонує себе як країну, до якої інші будуть приєднуватися, а не вона до них. Жодного позитивного зрушення у відносинах з Україною не сталося, навряд чи цього можна чекати. У Києві великого інтересу до розв’язання ситуації немає.

М. С.: У повному обсязі Росія не зможе зайняти те місце, яке вона займала до початку 2014 року, без розв’язання питань про невизнані республіки та Крим. Чи можна говорити, що є певний союз між Вашингтоном і Москвою, і наскільки він довгостроковий?

О. Б.: Це буде залежати від того, як розвиватимуться події в Сирії. Але, звичайно, це не антигітлерівська коаліція, бо ситуація інша, і російська допомога не життєво необхідна. Скільки це буде тривати, ми побачимо, але на великі зрушення чекати немає сенсу.

Ми скоро побачимо, що у відповідь на якісь символічні кроки на сході України будуть слабшати санкції, що власне і потрібноПолітолог Микола Петров

М. С.: А в Кремлі розуміють, що війна з міжнародним тероризмом – це одне, а визнання Криму – зовсім інше?

М. П.: Думаю, так. Навряд чи Захід визнає приєднання Криму, як не визнає і того, що відбулося з Абхазією і Південною Осетією. Але одна справа – не визнавати цього юридично, а інше – не підтримувати через це стосунки. Другого вже і зараз немає повною мірою. І ми скоро побачимо, що у відповідь на якісь символічні кроки на сході України будуть слабшати санкції, що власне і потрібно – взаємовигідна співпраця, а не любов.

М. С.: Після грузинських подій Росію не виганяли з вісімки, з Путіним віталися за руку. Зараз ситуація інша, США і Британії, може, і хотілося б у якомусь обсязі відновити відносини з Росією, щоб залучити її до розв’язання близькосхідної кризи, та це не так легко зробити. Коли впродовж півтора року Росію представляли майже як Північну Корею, відіграти назад дуже складно. А вибори в Америці – ось-ось.

О. Б.: В американських виборах Росія не дуже важлива. У Грузії була ситуація з меншинами, які утискали, і Росія не захопила цих територій, не приєднала їх до себе, тільки визнала. Україна – певний прецедент перегляду кордонів у Європі і розширення однієї країни за рахунок іншої. Але дипломатичні відносини з Росією підтримувати будуть. Росія сьогодні дуже слабка і слабшає на очах. Вона могла запропонувати тільки нафту і купівлю західних товарів широкого вжитку. Сьогодні ринок дедалі меншає, і Росія біднішає.

М. С.: Але коаліція з вдячністю прийме допомогу Росії, хоча про приєднання не йдеться. Тут цікава заява Пєскова – мовляв, мова не йде про те, що Росія готова почати сухопутну операцію. З чого можна зробити висновок, що такий варіант розглядається – від допомоги такого роду Захід точно не відмовиться. Наскільки це імовірний сценарій?

Позиції США та Європи різні. США не мають тісних економічних відносин із Росією, вони можуть твердіше стояти за санкціїПолітолог Микола Петров

М. П.: Хотілося б вірити, що цього не станеться, хоча деякі експерти вважають, що так може були. Великі політичні переваги Путін вже отримав, тепер їх треба максимально швидко капіталізувати, а завдання перемогти і не ставилося. Зараз треба виторгувати можливість для Асада брати участь у виборах, і це можуть подати як велику дипломатичну і військову перемога Кремля. Ціна – загибель пасажирів авіалайнера – на тлі терактів в Парижі вже так гостро не сприймається.

Важливий момент полягає в тому, що тут позиції США та Європи відрізняються. США не мають тісних економічних відносин із Росією, вони можуть твердіше стояти за санкції. Але економічна роль Росії у світі невелика. Її роль визначається розмірами, наявністю кордонів у найрізноманітніших регіонах, зокрема важливих.

М. С.: Але перемога виражалася б у скасуванні санкцій або їх серйозному ослабленні. Але західні експерти сходяться на тому, що, хай би що сталося, навіть якщо російські сухопутні частини висадяться в Сирії, говорити про пом’якшення санкцій почнуть не раніше, ніж через півроку.

О. Б.: Я думаю, що з боку США нічого серйозного статися не може. До нової адміністрації, яка розроблятиме свою політику, все залишиться на тому ж рівні. Експерти також розуміють, що мусульманський радикалізм не зупиниться, коли ІД знищать. Його викликали соціальні проблеми арабського сходу, а не ІД.

М. С.: Якщо в наступній адміністрації ніхто займатися переглядом режиму санкції не буде, то масштаб перемоги Кремля звужується. За нинішніх цін на нафту не можуть через півроку-рік початися серйозні соціальні хвилювання?

Getty

Економіці Росії більше шкодить падіння цін на нафту, а не санкції, кажуть експерти

М. П.: Ні, бо немає серйозних гравців, зокрема й на Заході, які були б зацікавлені у подібному сценарії. Санкції необов’язково юридично і публічно скасовувати, досить змінити жорсткість контролю їх реалізації. А по-друге – в Росії Путіна сприймають як переможця. Це дає йому більше можливостей для маневру.

М. С.: А якщо в Москві відбудеться щось аналогічне Парижу?

М. П.: Поки, незважаючи на авіакатастрофу, події розвивалися швидше відповідно до позитивних очікувань Кремля. Але якщо щось таке станеться, це буде сприйнято як страждання від спільного ворога і основа для об’єднання. Вже сьогодні бойові дії в Сирії сприймаються як відповідь на ті жахи, що сталися з російськими громадянами.

М. С.: Наскільки Захід зацікавлений у тому, щоб запобігти розвитку в Росії найбільш неблагополучних сценаріїв?

О. Б.: Такий сценарій нікого не цікавить, але якщо це відбудеться, то відбудеться знизу. Захід не буде демократизувати режим у Росії, бо ще незрозуміло, які це може мати наслідки. Санкції не мають великого значення для російської економіки. Вона різко йде вниз в результаті падіння цін на нафту і втрати ринків.

М. С.: Ну, можна домовитися з саудитами чи не знімати санкції з Ірану, щоб його нафта не пішла на ринок.

О. Б.: Саудівська Аравія так само не контролює ціни на нафту, як і Росія.

Джерело