Експерт: стосунки Росії і Туреччини зіпсувала Сирія

• 24 листопада 2015

Reuters

Турецькі ВПС у вівторок збили російський бомбардувальник Су-24, який, згідно із заявою турецьких речників, порушив повітряний простір Туреччини.

Володимир Путін назвав інцидент “ударом у спину від посібників тероризму”, але подальші дії Росії не коментував.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше заявив, що, згідно з інформацією міноборони Росії, літак був збитийнад сирійською територією. Він назвав інцидент “дуже серйозною подією”, додавши, що говорити про його наслідки для двосторонніх відносин передчасно.

На початку жовтня російські літаки, що беруть участь в операції в Сирії, двічі залітали в турецький повітряний простір.

Президент Ердоган тоді заявив, що, “якщо Росія втратить друга в особі Туреччини, вона втратить багато”, а прем’єр-міністр Давутоглу попередив, що, “навіть якщо птах влетить, його перехоплять”.

Міжнародне право розглядає порушення повітряного простору як посягання на суверенітет, а навмисне знищення чужого повітряного судна як збройний конфлікт.

Оглядач Російської служби Бі-бі-сі Артем Кречетников звернувся за коментарем до експерта з питань Близького Сходу, спеціаліста з моніторингу конфліктів Леоніда Ісаєва.

ВВС: Як Москва і Анкара дійшли до такого життя, і що тепер буде?

Леонід Ісаєв: Дивного тут небагато, турки попереджали. Хоча, звичайно, інцидент дуже дикий. Може зайти коса на камінь, можемо не на жарт зчепитися, але я все ж думаю, що обидві сторони – як і раніше – не зацікавлені валити мости.

ВВС: Зрозуміло, що порушення повітряного простору дружбі не сприяють. З іншого боку, ці дії Росії не спрямовані безпосередньо проти Туреччини. Ну, викликали б ще раз посла, заявили протест, подзвонив би Ердоган Путіну. Чому так круто? Начебто вибори в Туреччині пройшли, доводити співгромадянам нічого не треба.

Л.С.: Туреччина дає зрозуміти і Росії і всім іншим, що Сирія є сферою її безпосередніх інтересів, і вона не зупиниться ні перед чим, щоб її цілі були там досягнуті.

ВВС: Чому Туреччина настільки стурбована сирійською проблемою і займає таку жорстку позицію щодо Башара Асада? Навіть на Заході тепер, начебто, визнають, що він може залишитися при владі на перехідний період, і взагалі, це не найголовніше.

Л.С.: Якщо ми хочемо зрозуміти, що таке Сирія для Туреччини, це те ж саме, що в очах багатьох росіян Україна: природна сфера впливу. Величезний спільний кордон, спільне використання водних джерел, проблеми безпеки, тюркомовна меншина в Сирії, яку називають туркоманами. До речі, за твердженням Анкари, Росія завдає по них авіаударів, і турки висловлювали цим обурення. Туреччина вже неабияк вклалася в Сирію, а російська операція несподівано сплутала їхні плани.

ВВС: А чого, власне, вони хочуть?

Л.С.: В ідеалі – мати в Сирії лояльний до них помірковано сунітський уряд. Як програма-мінімум, створити зону безпеки уздовж кордону, а на решті території Сирії щоб ішла затяжна боротьба між “ІД” [заборонене в Росії і багатьох країнах радикальне ісламістське угруповання] і курдами, виснажлива для останніх.

ВВС: Щонайменше три фактори працюють на російсько-турецьке зближення. По-перше, масовий туризм, а це і бізнес-інтереси, і людські контакти. По-друге, загальна ставка на патріотизм і традиційні підвалини на противагу ліберальним цінностям. По-третє, і Путіна, й Ердогана на Заході вважають автократами, вони повинні відчувати певну спорідненість душ і спільність доль. Чому, незважаючи на все це, відносини погані?

Л.С.: Перефразовуючи Булгакова, сирійське питання їх зіпсувало. Я б не сказав, що відносини однозначно погані, вони суперечливі. Обидві сторони остаточно сваритися не хочуть, але зуби один одному показують. Наскільки мені відомо, між Путіним і Ердоганом є якась особиста симпатія. Не випадково офіційна Москва реагує досить стримано – не так, як реагувала б, якби літак збила держава, що вважається недружньою.

ВВС: Питання з газопроводом “Турецький потік” тепер остаточно закрите?

Л.С.: По суті, воно і так було закрите. Але для турків важливо, щоб воно теоретично залишалося на порядку денному і могло використовуватися як важіль тиску на Росію.

ВВС: Може Росія для покарання Туреччини заявити, що там виникли загрози безпеці і заборонити польоти, як до Єгипту?

Л.С.: Не здивуюся, якщо хтось із чиновників, а, особливо, депутатів цю тему підхоплять, але сумніваюся, що дійде до діла. Це був би удар не тільки по турецькій економіці, але, насамперед, по власних громадянах.

ВВС: Російсько-турецькі відносини, як мало які інші, обтяжені минулим. 12 воєн тривали в цілому 241 рік. Живучи в Росії, не можна сказати, що для сучасного суспільства Ізмаїл особливо актуальний, і Туреччину продовжують розглядати як історичного супротивника. А як у Туреччині?

Л.С.: Там ця пам’ять жвавіша. Більшість воєн Росія виграла, а Туреччина програла, їм образливіше. У них взагалі сильні спогади про велич Оттоманської імперії, на яких, до речі, грає Ердоган.

Джерело